Грана́та — один з видів вибухової зброї, призначений для ураження живої сили і бойової техніки супротивника уламками й ударною хвилею, що утворюються від вибуху.

Історія Слово граната походить від чи («гранат») і пов'язана з тим, що плоди цієї рослини нагадували розривні метальні снаряди формою та червоними зернами, які нагадували шрапнелеві шматки гранати після вибуху.

Перші гранати з'явилися у Китаї під час правління династії Сун (960—1279). Вони були керамічними глечиками з порохом, які солдати кидали в бік противника. В Європі гранати почали використовувати при облозі фортець у 16 сторіччі. У 17 сторіччі були створені особливі загони гренадерів, які займалися закидуванням гранат на позиції противника.

У Російській імперії кінця XIX — початку XX «гранатами» називали порожнисті артилерійські снаряди вагою менш ніж 1 пуд.

Класифікація Розрізняють декілька типів гранат:

Ручна граната (для метання рукою) Гранатометна граната, які вистрілюються із спеціальних пристроїв — гранатометів; Гвинтівкова граната, які вистрілюються за допомогою особливої насадки або мортирки; , вид боєприпасу до артилерійської системи. Газова граната, на озброєнні спецпідрозділів.

За призначенням гранати розподіляються на:

протитанкові (фугасні, кумулятивні), протипіхотні (осколкові, уламково-фугасні), запалювальні, гранати спеціального призначення (димові, освітлювальні, сигнальні, світлозвукові тощо).

Гранати також класифікують за принципом детонації. Динамічна (детонація при ударі в ціль) і із затримкою (детонація детонатором із заданою затримкою). Підрив із затримкою здійснюється висмикуванням запобіжної чеки та відпуску скоби — спрацьовує зведений заздалегідь пружинний механізм, і бойок з силою б'є по капсулю з чутливої до ударів речовини (за аналогією з утворенням пострілу з ручної вогнепальної зброї). Вибухаючий капсуль запалює порох в тонкій запальній трубці. Порох горить зі швидкістю приблизно 1 см на секунду і не вимагає кисню, тому граната може вибухнути й під водою. Коли вогонь в запальній трубці досягає детонатора, той вибухає і викликає детонацію вибухової речовини, якою споряджена граната. Залежно від конструкції, запал гранати містить запальну трубку з капсулем і детонатором, а також може містити пружинний механізм з бойком, чекою і спусковою скобою.

Тактико-технічні характеристики

+ТТХ Ручних гранат ЗС України РГД-5 РГ-42 РГН Ф-1 РГО РКГ-3Е Тип гранати Наступальна Оборонна Протитанкова Характер бойової дії Осколкова Кумулятивний спрямований Принцип дії механізму гранати Дистанційний Ударно-дистанційний Дистанційний Ударно-дистанційний Ударний Час горіння запалу, с 3,2-4,2 3,2-4,2 Миттєве (3,2-4,2) 3,2-4,2 Миттєве (3,2-4,2) Миттєве Радіус убивчої дії, м до 25 до 25 до 25 до 200 до 200 - Маса зарядженої гранати, г 310 420 310 600 565 1070 Середня дальність кидка гранати, м 40-50 30-40 40-50 35-45 35-45 15-20 Маса ящика з гранатами, кг 14 16 14 20 20 24 Кількість гранат і запалів у ящику 20 20 20 20 20 12

Примітки

Джерела

Архів Гранати (Кафедра СФП ННІПСК Національної академії внутрішніх справ)