Шумеро-аккадська міфологія — міфологія Стародавнього Межиріччя, насамперед шумерів, котрі прийшли з півночі й завоювали Межиріччя, та аккадів, котрі у свою чергу захопили владу у шумерських містах за часів Саргона. Попри певний симбіоз культурно два народи різнилися між собою. Населення краю спілкувалося несемітською шумерською, і суржиком семітсько-шумерської — аккадською мовами. Саме у шумерській міфології виникли перші соціальні і релігійні (міфологічні) концепції та виклади, у тому числі згадка про Всесвітній потоп, котрі пізніше частково перейняли інші народиЭлиаде, Мирча История веры и религиозных идей. Том I. От каменного века до элевсинских мистерий — Критерион, 2002, ISBN 5-901337-02-6, ISBN 5-901337-09-3..
Регіонально культурні різновиди Шумерська міфологія - міфічні уявлення шумеромовного населення Межиріччя, зафіксовані в джерелах зазначеною мовою. Включала найдавніший (у тому числі дошумерський?) пласт вірувань мешканців Нижнього Межиріччя, міфологію південних «номів» раньодинастичного часу, міфологію шумерського населення Аккадського царства і Держави III династії Ура. Єдність шумерської міфології умовно: кожне місто-держава мала свій пантеон, власну генеалогію найважливіших богів і місцеві варіанти міфів. Аккадська міфологія - міфічні уявлення аккадців до кінця III тис. до н. е. Її витоки - в найдавніших семітських віруваннях; проте відносно рано ці уявлення зазнали сильного впливу шумерської культури; з цієї причини власне аккадська міфологія реконструюється важко. У широкому сенсі, під цим терміном розуміється міфологія усього аккадомовного населення Стародавнього Межиріччя, зокрема вавилонян і стародавніх ассирійців. Вавилонська міфологія - міфічні уявлення аккадомовного населення Вавилонського царства, а згодом - усієї області Нижнього Межиріччя, відомої в античних джерелах під ім'ям «Вавилон». Ассирійська міфологія - міфічні уявлення аккадомовного населення Північного Межиріччя, в першу чергу мешканців верхів'їв Тигра, де розташовувалася історична область Ассирія. міфологія окремих міст-держав - міфічні уявлення населення деяких номів Стародавнього Межиріччя, що не входять ні в одну з чотирьох груп, наприклад міста держави Марі.
У даній статті не зачіпаються міфічні уявлення населення Стародавнього Межиріччя, які говорили іншими мовами; для них див. статті: хурритська міфологія, західносемітська міфологія та ін.
Пантеон
Ану — бог неба Енліль — бог повітря Енкі — бог води Ерешкігаль — богиня потойбіччя Інанна — богиня війни та сексуальних задоволень Намму — Першоматір. Її уособленням було Первісне море, що породило Ан (небо), Кі (землю) та перших божеств. Згодом фактично ототожнилась з Тіамат Нінхурсаг — богиня землі Нанна — бог місяця Нінгаль — дружина Нанни, провидиця Нінліль — дружина Енліля Нінурта — бог війни та перемоги Уту — бог сонця
Найважливіші боги шанувалися в переважній більшості міст; їхні культи сягають корінням у найдавніші етапи месопотамської історії.
Примітки
Джерела Епос про Гільгамеша / Встав. стаття і коментарі І. М. Дьяконов, 1959 «Я відкрию тобі таємне слово ...» література Вавилонії і Ассирії, М., 1981 «Коли Ану створив небо ...» література Ассирії та Вавилонії, М., 2000
Посилання Шумеро-Вавілонська релігія // Українська Релігієзнавча Енциклопедія Іван Франко. Ораторія ІСТАР Крамер С. М. міфологія Шумера і Аккада // міфології стародавнього світу. , 1977. Боги Стародавньої Месопотамії (імена та функції)