Луцій Валерій Флакк (*Lucius Valerius Flaccus, д/н — після 56 до н. е.) — політичний та військовий діяч часів пізньої Римської республіки.
Життєпис Походив з патриціанського роду Валеріїв. Син Луція Валерія Флакка, консула-суффекта 86 року до н. е. У 86 році до н. е. супроводжував батька під час походу до Малої Азії. У 83-82 роках до н. е. брав участь в походах свого дядька Гая Валерія Флакка до Нарбонської Галлії.
78 року до н. е. на посаді військового трибуна брав участь у поході Публія Сервілія Ватії Ісавріка проти піратів в Кілікії. У 71 році до н. е. обіймав посаду квестора пропретора Марка Пупія Пізона Кальпурніана в Іспанії. У 70 році до н. е. він залишився там як проквестор.
У 68-67 роках до н. е. був легатом консула Луція Цецилія Метелла, який отримав як провінцію о. Крит. Після цього приєднався до Гнея Помпея Великого, що діяв на Сході.
У 63 році до н. е. обирається претором. Брав участь у розкритті змови Катіліни, заарештувавши разом з колегою Гаєм Помптіном в ніч з 2 на 3 грудня на Мульвієвому мосту послів галльського племені аллоброгів і захопивши у них листи, що містили докази проти змовників. У 62 році до н. е. як пропретор керував провінцією Азія. У 61 році до н. е. тут його змінив Квінт Туллій Цицерон.
На початку 59 року до н. е. Флакка було звинувачено у розграбуванні провінції і притягнуто до суду на основі закону Сервілія про здирництво. Обвинувачами були Децій Лелій та Гай Аппулей Деціан. Захищав Валерія Марк Туллій Цицерон разом з Квінтом Гортензієм Горталом. Останні домоглися виправдання Флакка.
У 57-56 роках до н. е. служив легатом проконсула Луція Кальпурнія Пізона Цезоніна, що керував провінцією Македонія. Про подальшу долю немає відомостей.
Джерела Smith, William, «Flaccus 15», Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, v. 2, p. 159