Гомогенність фітоценозів ( від — однорідний) — флористична і структурна однорідність фітоценозів. Данелія () сформулював наступні ознаки гомогенного угруповання: ймовірність знайти особину кожного виду постійна по всій площі спільноти, розподіл усіх видів відповідає закону розподілу Пуассона, всі види розподілені незалежно, схожість майданчиків не залежить від відстані між ними у просторі. Ці ознаки Г.ф. сформульовані занадто жорстко і тому практично неможливо знайти рослинність, яка задовольняла б їм усім одночасно, Г.ф. протиставляється гетерогенності фітоценозів.
Концепція континууму виключає абсолютну Г.ф., і віднесення спільнот до класу гомогенних або гетерогенних явищ залежить від обраного порогу. Наприклад, нерівномірність розподілу окремих видів можна розглядати як несуттєву ознаку і говорити про гетерогенність фітоценозів тільки у випадку чергування у просторі різних комбінацій видів (кореляційних плеяд). У таксономічному континуумі поняттю «Г.ф.» відповідає гомотопність фітоценонів (стосовно не до фітоценозів, а до фітоценонів). Г.ф. досліджується за допомогою індексів гомогенності.
Див. також Спряженість (екологія) Вірність видів Структура біогеоценозу
Література Александрова В. Д. Классификация растительности. — Л.: Наука, 1969. — 275 с. Василевич В. И. Статистические методы в геоботанике. Л.: Наука, 1969. — 232 с. Василевич В. И. Количественные методы изучения структуры растительности: Ботаника // Итоги науки и техники. — М.: ВИНИТИ, 1972. — Т. 1. — С. 7-83. Миркин Б. М., Розенберг Г. С. Фитоценология: Принципы и методы. М.: Наука, 1978. — 212 с. Миркин Б. М., Розенберг Г. С. Количественные методы классификации, ординации и геоботанической индикации. Ботаника // Итоги науки и техники. М.: ВИНИТИ, 1979. — Т. 3. — С. 71-137. Handbook of vegetation science. Pt. 5. Ordination and classification of vegetation / Ed. By R.H. Whittaker. — Hague: Dr. W. Junk B.V., 1973. — 737 p. Kershaw K.A. Quantitative and dynamic plant ecology. — N.Y.: Amer. Elsevier Publ. Co, Inc., 1974. — 235 s.