Митрополит Антоній Нарожницький, також Нарожицький (*до 1700, Україна — 9 (20) жовтня 1748, Тобольськ) — український релігійний діяч, представник потужної плеяди православних місіонерів Гетьманщини у країнах Західного Сибіру. Засновник Тобольської духовної семінарії і в цілому системи освіти у країнах ханти та мансі.
Єпископ Російської православної церкви (безпатріаршої), митрополит Тобольський та Сибірський РПЦ (б).
Життєпис Народився в м. Самбірhttps://drevo-info.ru/articles/21920.html#b2 на Західній Україні, навчався у Київській духовній академії.
Намісник Свято-Троїцької Сергієвої лаври, де 26 вересня (7 жовтня) 1742 р. відбулася його хіротонія в сан митрополита Тобольського та Сибірського РПЦ (б).
Архієрейська діяльність До Тобольська прибув 19 лютого (2 березня) 1743 р.
Залишив після себе у Сибірській губернії багато кам'яних храмів.
Невдовзі після прибуття Антонія до Тобольська тодішнє духовне єпархіальне правління перейменовано на консисторію.
Також видав наказ аби церковнослужителі віддавали до Тобольської слов'яно-латинської школи своїх синів, віком від 8 до 18 років. Замість старого приміщення школи, збудував новий кам'яний будинок для семінарії. Потім відправив архімандрита Спаського монастиря Димитрія Сміловського до України, аби той привіз вчителів. Коли ті прибули в Тобольськ, митрополит 1744 р. відкрив семінаріюНечаева Л. В. Православные духовные школы западной сибири в XVIII веке // Известия Российского государственного педагогического университета им. А. И. Герцена., Т.5, выпуск 11, — СПб: 2005. — С. 15—31.
Через чотири роки після заснування семінарії, учні старших класів уже виголошували у храмах власні проповіді.
Заснував у семінарії бібліотеку, пожертвувавши 27 томів фоліантів власної бібліотеки із творами святих Отців Церкви та давніх церковних письменників латинською мовою. Понад те, виклопотав дозвіл придбати для семінарії велику кількість книжок, що залишилися після смерті тобольського митрополита Антонія (Стаховського). До семінарської ж бібліотеки поступили книжки, що залишилися після митрополита Йоана Максимовича.
Окрім семінарії заснував школи у Рафаїловському, Томському, Олексіївському та Єнисейському монастирях та підтримав раніше засновану школу у Знаменському монастирі. Митрополит із особливою увагою уділяв свячень і вимагав від ставлеників знань катехізису та церковного статуту. Таким чином замість малограмотного духовенства, поступово давав церквам освічених священнослужителів.
У 1743 р. розібрав колишній приділ, що при Успенському катедральному соборі преподобних Антонія та Феодосія Печерських і замість нього, збудував і освятив у 1746 р. особливий кам'яний теплий собор в честь Трьох святих. При цьому в інших місцях єпархії збудовано багато храмів дерев'яних та кам'яних. Усіх храмів за митрополита Антонія в Тобольській єпархії було 347.
У 1747 р., після смерті єпископа Інокентія Неруновича, Іркутська єпархія (тоді нараховувалося 76 храмів) була тимчасово приєднана до Тобольської.
Помер 9 (20) жовтня 1748, похований в Успенському катедральному соборі, біля північної стіни. Над гробницею написана віршована епітафія.
У Тобольській архієрейській ризниці від митрополита Антонія збереглося: його ставлена грамота, підписана членами св. Синоду і срібний позолочений посох із написом: «Строен преосвященнейшим митрополитом Антонием Нарожницким».
Примітки
Посилання https://web.archive.org/web/20140927080958/http://providenie.narod.ru/0000129.html http://www.bibliofond.ru/view.aspx?id=71880