Санкт-Петербург—Варшавська залізниця — залізниця, побудована в Російській імперії у 1852-1862 рр. відповідно до імператорського указу від 15 лютого 1851 року.
Протяжність — 1046 верст, з гілкою до кордону з Пруссією — 1225 верст (1280 км).
Проведена через Гатчину — Лугу — Псков — Остров — Питалово — Резекне — Дінабург — Вільно — Ландварово — Гродно — Білосток.
Гілки: Ландварово — Ковно — Вержболово — (179 верст); Питалово — Сіта (63 версти).
Сучасні ділянки дороги належать до Жовтневої, Латвійської, Білоруської, Литовських та Польських залізниць.
Історія залізниці
У постійну експлуатацію введена 15 грудня 1862 рокуПсковські залізниці . 23 листопада 1851 року підписаний указ імператора Миколи I про будівництво залізниці Санкт-Петербург — Варшава. На казенні гроші дорогу довели лише до Гатчини — Кримська війна виснажила державні кошти. Будівництво розпочали 1852 року під керівництвом інженера генерал-майора Е. І. Герстфельда. Технічні параметри мало відрізнялися від Петербурго-Московської залізниці. Земляне полотно та штучні споруди зводилися під два шляхи, проте верхня будова — під один шлях. Граничний ухил приймався у 6 тисячних, мінімальний радіус кривих — 1065 м. Проєктний обсяг земляних робіт досягав 96 млн кубометрів або 76 тисяч кубометрів на 1 км шляху. Вся лінія була розбита на 8 відділень. Деякі ділянки будувалися одночасно. 1 (13) листопада 1853 року відкрився рух потягів на ділянці Санкт-Петербург — Гатчина (41 верста / 45 км)РГИА, ф. 219, оп. 1/3, д. 4950.. 10 жовтня 1856 року Рада Міністрів ухвалила рішення про залучення іноземного капіталу. 26 січня 1857 року було засноване Головне товариство російських залізниць (основний капітал — французький). Новоутвореному Товариству були передані залізниця та будівельні роботи. Залізниця вводилася в експлуатацію ділянками: 5 (17) грудня 1857 року відкритий пасажирський рух на ділянці Гатчина — Луга. 10 (22) лютого 1859 року – пасажирський рух на ділянці Луга — Псков (128 верст). 26 січня 1860 року – пасажирський рух на ділянці Псков — Остров (56 верст). 8 листопада 1860 року – пасажирський рух на ділянці Остров — Дінабург (191 верста)РГИА, ф. 219, оп. 1/4, д. 6508. «Об открытии готового участка Варшавской ж. д. от Пскова до Острова и временном свидетельстве до Динабурга». 1859–1862 гг.. 11 квітня 1861 року – пасажирський рух на ділянці Ковно — Прусський кордон. 15 березня 1862 року – пасажирський рух на ділянці Дінабург — Ландварово (178 верст). 15 (27) грудня 1862 року з введенням в експлуатацію ділянки Ландварово — Варшава-Віленська відбулося офіційне відкриття наскрізного руху по всій лінії. Довжина залізниці склала 1046 верст, відгалуження до кордону з Пруссією — 179 верст. Будівничим Петербурго-Варшавської залізниці був генерал-лейтенант Бобринський В. О. З 1 січня 1894 року залізниця була викуплена Державною казною. У 1895 році відкрили для руху стратегічну гілку Орани — Оліта. У 1906 році залізниця стала двоколійною. 1 січня 1907 року Петербурго-Варшавська залізниця, поряд з Балтійською та Псково-Ризькою, увійшла до складу Північно-Західних залізниць. Залізниця складалася з «головного ходу» Санкт-Петербург — Варшава, гілки до кордону зі Східною Пруссією, і трьох другорядних малодіяльних гілок протяжністю 1426 верст (з них 1208 верст — магістральних; 218 верст — другорядних).
Станції залізниці Санкт-Петербург — Варшава
Санкт-Петербург — Варшава (1046 верст)
Роздільна станція Верста Рік вводу Клас ПриміткиСанкт-Петербург11853в/кВаршавський вокзал. Паровозне депо (Локомотивне депо Ленінград-Варшавський, Санкт-Петербург-Варшавський (ТЧ-14 жовтня). Вагонне депо (ВЧД-10). Товарна станція. Музей Жовтневої залізниці.
Сполучні гілки: з петербурзькою станцією Миколаївській залізниці; з петербурзькою станцією Петергоф (пізніше — Балтійської залізниці) (Балтійський вокзал), Квітковим та Корпусним постами (розібрана). Правління дороги.Олександрівська211853IIIУ 1895 р. від станції прокладена окрема гілкаІмператорська гілка, яка з'єднувала Санкт-Петербург, Царське Село (Імператорський павільйон) та Олександрівську була повністю побудована на кошти товариства Московсько-Віндаво-Рибінської залізниці до 1902 року, проте була передана у відання СПб-Варшавської залізниці, котра підходила до Імператорського павільйону на околиці Олександрівського парку Царського Села.Гатчина421853IIГатчина. Вузлова станція з 1870 р.: з'єднання з Балтійською залізницеюСуйда51н/дНа 57-й версті перегону Суйда — Сіверська розташовувалася пл. Карташевського.Сіверська63н/дБуфет. На 71-й версті перегону Сіверська — Дівенська розташовувалася пл. Строганова.Дівенська80н/дБуфет.Мшинська99н/дПреображенська116н/дЗ 1919 р. — ТолмачевоЛуга1291857IIВузлова станція з 1916 р.: лінія Луга I — Луга II — Батецька — Новгород.История дороги Луга — Новгород Паровозне депо. Буфет. На 142-й версті перегону Луга — Сєрєбрянка розташовувалася пл. Фан-дер-Фліт.Сєрєбрянка1501859н/дПлюсса1711859н/дБіла, Струги Біла1931859н/дc 1905 р. — Струги Білі, нині — Струги Червоні. Буфет. На 202-й версті перегону Біла — Новосілля розташовувалася пл. Козловського, пл. Броневського (Володимирський Табір), пл. Гінце.Новосєльє2131859н/дТорошино2381859н/дПсков2571859IВузлова станція з 1889 р.: Псково-Ризька залізниця, Бологоє-Псковська залізниця, Псков — Берізки — Ідріци — , Псков — Гдов — Нарва. Паровозне депо (локомотивне депо Псков (ТЧ-17 жовтня). Вагонне депо Псков (ВЧД-12). Псковське відділення Жовтневої залізниці (скасоване з 1 липня 1996 р.). Залізничний музей (вул. Вокзальна, вул. Будівельна, 38). На 262-й версті перегону Псков — Черська розташовувалась пл. Вікінгейзера (пл. Череха).Черська2811860н/дОстров3061860н/дБуфет.Федосіно316н/дз 1904 р. — БрянчаниновоЖогово3311860н/дз 1921 р. — РітупеПиталово3451860IIIЯунлатгале, Абрене. Вузлова станція з 1902 р.: «Питаловська гілка» СПб-Варшавської залізниці: лінія Питалово — Жигури — Сита. Не діє з середини 1990-х рр.Пондери3591860н/днині — ПундуриКорсовка3761860н/днині — Карсава. Буфет.Івановка3921860н/днині — МежвідиРезекне4171860н/днині — Резекне. Вузлова станція з 1901 р.: Московсько-Виндаво-Рибинська залізниця. Буфет.Антонополь4351860н/дз 1926 р. — МалтаРушони4601860н/днині — АглонаВишки4731860н/дДубно, нині — ВишкиДінабург, Двінськ4971860Iз 1893 р. — Двінськ, з 1920 р. — Даугавпілс. Вузлова станція з 1861 р.: Риго-Дінабургська залізниця,РГИА, ф. 219, оп. 1/4, д. 6510. Дінабурго-Вітебська залізниця, які пізніше ввійшли в Риго-Орловську залізницю. Локомотивне депо Даугавпілс. Локомотиворемонтний завод. Двінськ-Товарна станція. Музей Даугавпілського відділення Прибалтійської залізниці (не існує). Буфет.Калкуни5021862IIIнині — Грива. Вузлова станція з 1873 р.: з'єднання з Лібавською залізницею (з 1876 р. — Лібаво-Роменською залізницею) Буфет.Турмонт5201862н/днині — ТурмантасДукшти5401862н/днині — Дукштас. Буфет.Ігналіно5631862н/днині — ІгналінаСвенцяни5851862IIIнині — Швенченеляй. З 1895 р. — вузлова: з'єднуюча гілка Паневеж — Свенцяни — Березвеч. Буфет.Подбродзе6101862н/днині — Пабраде. Вузлова з 1916 р. : гілка Пабраде — Лінтупи, пізніше подовжена до Крулевщізни. У 2003 р. від станції Пабраде до ст. Лінтупи розібрана.Бездани6341862н/днині — БездонісВілєйка6491862IIВілейська, Вілейськ, Ново-Вілейськ, нині — Науйойі-Вільня. З 1873 р. — вузлова: з'єднання з Ландварово-Роменською залізницею. Буфет.Вільно6581862IВільно; з 1939 р. — Вільнюс. Вузлова станція з 1884 р.: Поліські залізниці: лінія на Ліду — Барановичі. Вільна-Товарна. Буфет.Ландварово6751862н/днині — Лентваріс. Вузлова станція з 1862 р.: лінія на Ковно — Вержболово — кордон з Пруссією (протяжністю 178 верст). Буфет.Рудзфішкі6931862н/днині — РудішкесОлькенікі7121862н/днині — ВалькінінкайОрани7321862IIIнині — Варена. Вузлова станція з 1895 р.: стратегічна гілка Орани — Оліта. Буфет.Марцинканци7521862IIIнині — МарцинконісПоріччя7751862н/дВузлова станція з 1934 р.: гілка Поріччя — Друскінінкай. Нині — ділянка Поріччя — з. п. Учитель, на литовській території разібрана. Деякий час називалась станцією Друзгеники. Буфет.8041862н/дВузлова станція з 1907 р.: Поліські залізниці: лінія Гродно — Мости.[ Історичні фотографії станції і моста через Німан] Буфет.Кузніца8291862н/дСоколка8441862н/днині — Сокулка. Буфет.Чорна-Вєсь862н/днині — Чарна-БілостоцькаБєлосток8821862IIВузлова станція з 1872 р.: Бресто-Граєвська залізниця (з 1880 р. — Південно-Західні залізниці, Білосток — Граєво — кордон з Пруссією); Поліські залізниці (Білосток — Барановичі) Буфет.Лапи9041862н/дЗ 1893 р. — вузлова: з'єднаня з Привіслінськими залізницями. Буфет.Щепетово9291860н/днині — ШепетовоЧижов9441860н/днині — ЧижевМалкін9671862н/дВузлова станція з 1887 р.: Седлець-Малкінська залізниця (Привісленська залізниця): лінія Малкін — Седлець. Буфет.Зеленець980н/днині — ЗельонкаЛохов9941860н/дБуфет.Тлущ10131860н/дВузлова станціяВоломін1028н/дВаршава10461862в/кСтанція розташована на Празі на правому берегу Вісли. Петербурзький (Петроградський) вокзал. При відступу росіян у серпні 1915 року був підірваний та вигорівший при наступній пожежі. Товарна станція. Вузлова станція: з'єднуючі гілки з Варшаво-Віденською, Варшавсько-Тереспольською та Привісленськими залізницями. Нині — ст. Варшава-Віленська. Віленський вокзал. Варшавский залізничний вузол. Зміна колії.
Гілка Ландварово — Вержболово — Ейдкунен (Східно-Прусська залізниця) 162 версти
Роздільна станція Верста Рік вводу Клас ПриміткиЛандварово0/6731861IIС 1862 г. — узловаяЄв'є1861IVВевіс. Деякий час наприкінці XIX ст. Анастасьєвска.Жосли1861IVЖасляйКошедари46 / 7191871IVЕтканы. Кайшядорис. З 1871 р. — вузлова: примикання Лібавської залізниці (з 1876 р. — Лібаво-Роменська залізниця)Провенішкі1861IVнині — ПравенішкесКовно80 / 7551861IГілка на станцію Ковно-Фортецю.Мавруци1861IVнині — МауручяйКазлу-Руда1151861IVнині — Казлу-Руда. Вузлова з 1922 р.: лінія Казлу-Руда — Шяштокай.Пільвішкі1861IVнині — ПильвишкяйВільковишки1861IVВилкавишкисВержболово161 / 8351861в/книні — Кібартай. Прикордонна станція Російської імперії (кордон по р. Лепона). МитницяЕйдкунен1621861н/дПрикордонна станція Пруссії, Східно-Прусська залізниця
Гілка Орант — Оліта — Сувалки — Гродно (Лососна) (воєнно-стратегічна). 231 верста
роздільна станція верста рік введення клас приміткиОрани01862IIIз 1895 р. — вузлова: бокова гілка Орани — Оліта — Сувалки — Гродно (Лососна). Нині — Варена. Від Варени до Алітуса розібрана, від Камінної Нової до Лососни розібрана.Артилерійська91895н/дз 1918 р. АртилеріяДауги211895н/дз 1918 р. ДаугайПатаранци361895н/дз 1918 р. — ПотеронісОліта441899н/дз 1918 р. Алітус, з 1984 р. Алітус-IIСімно681899н/дз 1918 р. Сімнас, нині — МергалаукісШестаков861899н/дз 1922 р. — вузлова: лінія Шяштокай — Казлу-Руда. Нині — ШяштокайПунск1091899н/днині — ТракишкиСувалки1331899н/дз 1915 р. — вузлова: лінія Сувалки — ОлецкоАвгустов1631899н/дНово Кам'яна1871899н/дНині Камінна НоваБєляни2101899н/дЛососна1899н/дНа роз'їзді Лососна гілка примикала до Петербурго — Варшавської лінії
Гілка Свенцяни — Березвеч (станом на 1906 р. — тупикова). 119 верст Роздільна станція Верста Рік введення Клас ПриміткиСвенцяни01862IIIз 1895 р. — вузлова, бокова гілка Свенцяни — Березвеч Новосвенцяни, нині — ШвенченеляйШвянченіс131895н/дСвенцяниПостави661895н/дБерезвеч1191895н/д
Гілка Питалово — Сіта (станом на 1906 р.— тупікова). 63 версти роздільна станція верста рік введення клас приміткиПиталово01860IIIЯунлатгале, Абрене. з 1902 р. — вузлова: бокова гілка Питалово — СитаМарачево8-я от Пыталово1902н/дМарієнгаузен191902н/дКупрова381902н/днині — КуправаБоловськ581902н/днині — БалвиСіта631902н/д
Інженерні споруди Мости Міст через р. Іжора (на 37-й версті). Міст через р. Ящеру