ХАІ-1 — радянський український пасажирський літак 30-х років XX століття.
Перший серійний літак розробки ХАІ під керівництвом Йосипа Німана. Перший серійний багатомісний (6 пасажирів) пасажирський літак в Європі, що подолав швидкість в 300 км/год. Перший серійний радянський пасажирський літак з шасі, що забираються. Перший серійний літак Заводу № 43 (тепер Авіант).
Побудовано 43 літаки, які експлуатувалися в ЦПФ (Аерофлоті) з 1933 до кінця 40-х років XX століття, зокрема на лінії Москва-Сімферополь, Москва-Ташкент та ін.
Конструктивні рішення і схема послужили основою для Р-10 (ХАІ-5).
Схема, конструкція і технічні характеристики Схема — низькоплан з шасі, що прибираються у фюзеляж. Конструкція — суцільнодерев'яна з обклеюванням полотном на аеролаку всіх без винятку поверхонь. Фюзеляж — монокок, виклеєний із шпона (0,5 мм) в п'ять і більше шарів. Центроплан — одне ціле з фюзеляжем. Дволонжеронне крило і оперення обшиті фанерою (1,5 і 2 мм). Шасі — у формі вилок з підкосами і балонними колесами низького тиску, амортизації не було. Вага порожнього літака −1630 кг, злітна — 2600 кг Підйом коліс здійснювався тросовим приводом в напрямку осі літака. Двигун — М-22 в 480 к.с. На двигуні — кільце Тауненда. Максимальна швидкість до 324 км/год, крейсерська швидкість — 260 км/год. Дальність − 1130 км
Історія створення Йосип Григорович Німан в 1930 році очолив кафедру конструкції літаків ХАІ, активно пропагуючи створення нових літальних апаратів з високими аеродинамічними характеристиками. За підтримки директора інституту П. П. Красильникова він організував при Науково-дослідному секторі (НІК) проектування швидкісних машин. У своїх конструкціях він широко застосував дерево, що вважалося тоді малоперспективним.
Розробка ХАІ-1 стала практичним застосуванням запропонованого Німаном бригадно-колективного принципа роботи із залученням студентів ХАІ та інженерів НІК'а. Кожна бригада слухачів одного з курсів отримувала чітко сформульоване завдання на реально розроблюваний об'єкт. В процесі роботи всі вузлові питання обговорювалися на колективних технічних нарадах.
При цьому кожний член бригади мав своє персональне завдання. Результатом колективної роботи під керівництвом 29-річного конструктора стало те, що 8 жовтня 1932 року льотчик Б. М. Кудрін підняв ХАІ-1 в повітря. Машина показала хорошу стійкість і керованість. У подальших випробувальних польотах виявився основний недолік ХАІ-1 — незадовільна робота механізму ручного прибирання і випуску шасі. Льотчик повинен був витрачати багато часу на обертання штурвальчика, уважно стежити за правильністю укладання канатів у канавках шківа.
17 лютого 1933 р. ХАІ-1 перегнали в Москву на державні випробування в НДІ ВПС. Переліт був виконаний в рекордний для пасажирських машин тих років час — за 2 години 54 хвилини.
Протягом березня-червня 1933 р. льотчики В. Ф. Петров та П. І. Стефановський провели весь комплекс державних випробувань машини ХАІ-1. У своєму звіті вони записали:
У 1933 році газета «Известия» під заголовком «Перше місце в Європі» опублікувала рапорт літакобудівників ХАІ Сталіну. У ньому говорилося, що:
Серійне виробництво 26 березня 1933 року, за вказівкою П. І. Баранова, серійний випуск літаків ХАІ-1 доручили Харківському авіазаводу, але через зайнятість його роботами по К-7 випуск його було перенесено на авіаційний завод № 21 імені А. С. Єнукідзе в Горькому. На ньому освоювали суцільнометалевий І-14 і, випустивши установчу серію, виробництво було вирішено перенести до Києва на завод №43, який займався ремонтом планерів.
На головному літаку першої серії було змінено підйомник шасі, що дозволило зменшити зусилля при обертанні рукоятки, а головне — підвищити надійність випуску і прибирання коліс. Самі колеса замінили більш легкими гальмівними з двома бічними амортизаційними стійками. Збільшивши площу керма, конструктори поліпшили конструкцію і полегшили керування літаком.
У пасажирській кабіні додали ще два вікна, їх стало п'ять з кожного боку салону. М'яка фетрова оббивка знизила в ньому рівень шуму. Була поліпшена вентиляція кабіни, дещо збільшено обсяг вантажного відсіку.
Вагу головного зразка в цілому вдалося знизити на 125 кг порівняно з дослідним.
На заводських випробуваннях льотчик Т. З. Жуков літав на цій машині зі швидкістю 319 км/год. У листопаді 1934р. льотчик-випробувач В. Р. Марєєв виконав політ на головний серійній машині Київського заводу.
Всього було випущено 43 машини.
Льотно-технічні характеристики
ЛТХ Значення Модифікація ХАІ-1 Розмах крила, м 14.80 Довжина літака, м 10.20 Площа крила, м2 33.20 Вага порожнього літака, кг. 1460 Максимальна злітна вага, кг. 2600 Тип двигуна 1 x ПД М-22 Потужність, к. с. 1 х 480 Максимальна швидкість, км/год. біля землі 324 Максимальна швидкість, км/год. на висоті 258 Крейсерська швидкість, км/год 252 Практична дальність, км. 1130 Практична стеля, м. 7200 Екіпаж, чол. 1 Корисне навантаження: 6 пасажирів Після модифікації і зросту власної маси літака кількість пасажирів обмежили 5 чоловіками або 876 кг вантажу
Експлуатація У квітні 1935 р. льотчик Аерофлоту А. Григор'єв рейсом Москва—Київ почав експлуатаційні випробування літака. Він був визнаний найкращим в Аерофлоті за швидкістю, вантажопідйомністю й економічністю.
Регулярні польоти на ХАІ-1 відкрилися на початку 1936 р. на лінії Москва—Сімферополь. В процесі експлуатації виявилася слабкість стійок шасі. Серійне виробництво було тимчасово припинено. Після доопрацювання через збільшену масу число пасажирів скоротили до 5.
3 вересня 1937 р. на маршруті Тамбов—Ростов—Баку—Тбілісі—Ростов—Москва екіпаж С. Табаровського перший етап шляху в 2375 км виконав за 9 льотних годин із середньою швидкістю 264 км/год 7 жовтня 1937 ХАІ-1 став працювати на трасі Москва-Ташкент. Пілотував літак Р. І. Капрелян і пройшов 3000 км за 11 год. з однією зупинкою в Актюбінську. На наступний день виліт в Москву
ХАІ-1 використовувалися для пасажирських і поштово-вантажних перевезень на лініях Москва—Харків, Москва—Мінводи, Ростов—Краснодар і інших до кінця 1940 року.
Модифікації ХАІ-1ВВ (ХАІ-3) — двомісний навчальний бомбардувальник на 200 кг бомб озброєний 2-ма кулеметами — 1 нерухомий вперед другий на шкворневій установці — назад. Було 2 екземпляри перероблених з пасажирських.
Примітки
Література Вячеслав Савин. Деревянная авиация профессора Немана Крылья Родины. Вячеслав Савин. Скоростной пассажирский ХАИ-1 ХГАПП. Харьковский авиационный завод: История, современность, перспективы Шавров В. Б. История конструкций самолетов в СССР до 1938 г. Симаков Б. Л. Самолеты страны Советов. 1917–1970
Посилання Уголок неба. ХАИ-1 ХАИ-1 Tema 1:72 Валентин Мучичко aka savoya