Юган Северин Свенсен (; 30 вересня 1840, Осло — 14 липня 1911, Копенгаген) — норвезький композитор, диригент і скрипаль. Хоча він народився у Християнії (тепер Осло), більшість життя провів у Копенгаґені в Данії. Написав, зокрема, дві симфонії, скрипковий концерт, віолончельний концерт і «Романс» для скрипки, а також декілька норвезьких рапсодій для оркестру. Деякий час Свенсен був близьким другом Ріхарда Ваґнера.
Біографія Батько Свенсена був учителем музики й навчав гри на скрипці та віолончелі свого сина. Коли Юган Свенсен закінчив школу, він уже працював у оркестрі й іноді виїздив з концертами як скрипаль. У Любеку, під час одного зі своїх турів, він привернув увагу заможного комерсанта, який надав йому можливість навчатися з 1868 по 1867 роки у Лейпцизькій консерваторії. Він почав навчатися у Фердинанда Давида, але проблеми з рукою змусили його переключитися на композицію, яку він вивчав із Карлом Райнеке. Свенсен закінчив навчання у Лейпциґу в 1867 році, здобувши першу премію за твір. У цей період він мав позашлюбного сина Йоганна Ріхарда Рудольфа (1867—1933).
Поступово його увагу більше привернуло диригування. Після перебування в Парижі (1868—1870) та Лейпциґу (1870—1872) Свенсен повернувся до Християнії. Улітку 1871 року вирушив до Нью-Йорка, щоб одружитися із Сарою Леветт Шмідт, яку зустрів у Парижі. Був диригентом концертів Музичної спільноти у Християнії (1872—1877), потім провів три роки в Німеччині, Італії, Англії та Франції. З 1880 по 1883 роки викладав та диригував у рідній Християнії. У 1883 році був призначений головним диригентом Королівського Театрального оркестру в Копенгаґені. Тут він жив аж до смерті.
У 1884 році розлучився з дружиною; вона поїхала в Париж. Їхні стосунки вже були напруженими декілька років. Відома історія, коли в 1883 році у розпалі гніву вона кинула єдину копію його третьої симфонії у вогонь. Цей епізод був використаний Генріком Ібсеном у «Гедді Ґаблер». Навіть якщо щось можна було вихопити з полум'я, то це вже точно не повна симфонія. Але все-таки деякі уривки-начерки були знайдені диригентом Б'ярте Енґесетом у 2007 році. Вони були завершені та оркестровані Бйорном Мортеном Хрістоферсеном та вперше виконані Берґенським філармонічним оркестром і Енґесеном у 2011 році. Після розлучення із Сарою 10 грудня 1901 року він одружився з Джульєтою Гаасе 23 грудня 1901 року, з якою вже жив і мав трьох дітей. Його молодший син від цього шлюбу — відомий данський актор Ейвінд Йоган-Свенсен.
Як цілковита протилежність своєму більш відомому сучасникові та близькому другові, Едварду Ґріґу, Свенсен був відомий завдяки своїй майстерності оркестрування, а не цінності гармоній. Тоді як Ґріґ писав переважно для не великого складу інструментів, Свенсен — для оркестру та великих ансамблів. Його найвідомішим твором є «Романс» для скрипки та оркестру, Op. 26. За життя він був дуже популярним у Данії та Норвегії як композитор і диригент, здобувши багато національних нагород і почестей. Хоча ця популярність не означає включення його в інтернаціональний репертуар класичної музики. Він помер у Копенгаґені, у віці 70 років. Перший опубліковани твір Свенсена, струнний квартет ля мінор.1 мав великий успіх у публіки. Після цього були написані струнний октет op. 3 та струнний квінтет op. 5, які примножили його славу. Вся камерна музика Свенсена була написана, коли він навчався у Ляйпцізькій консерваторії, хоча ці твори зовсім не вважаються студентськими. Свенсен був одним з найбільш талановитих студентів консерваторії. Його твори вигравали нагороди та виконувались на публіку, маючи при цьому великий успіх.
Твори У дужках подано рік написання та місце і дата прем'єри. Для оркестру Симфонія № 1 ре мажор, Op. 4 (1865–67; Христіанія, 12 жовтня 1867) Концерт для скрипки з оркестром, Op. 6 (1868–70; Ляйпціґ, 6 лютого 1872) Концерт для віолончелі з оркестром, Op. 7 (1870; Ляйпціґ, 16 березня 1871) «Сіґур Шлембе», симфонічна прелюдія, Op. 8 (1871; Ляйпціґ, 12 грудня 1871) «Карнавал у Парижі», епізод, Op. 9 (1872; Христіанія, 26 жовтня 1872) «Похоронний марш на смерть короля Карла XV», Op. 10 (1872; 26 жовтня 1872) «Сорогайда», леґенда, Op. 11 (1874, перероблена у 1879; Христіанія, 3 жовтня 1874, перероблена 11 травня 1880) Святковий полонез, Op. 12 (1873; Хрістианія, 6 серпня 1873) Коронаційний марш (для коронації короля Оскара II), Op. 13 (1873; Тронгейм, 18 липня 1873) «Карнавал норвезьких мистців», Op. 14 (1874; Христіанія, 17 березня 1874) Симфонія № 2 in сі-бемоль мажор, Op. 15 (1874; Христіанія, 14 жовтня 1876) Норвезька рапсодія № 1, Op. 17 (1876; Христіанія, 25 вересня 1877) «Ромео та Джульєтта», фантазія, Op. 18 (1876; Христіанія, 14 жовтня 1876) Норвезька рапсодія № 2, Op. 19 (1876; ??) Норвезька рапсодія № 3, Op. 21 (1876; Париж, січень ??, 1879) Норвезька рапсодія № 4, Op. 22 (1877; Париж, 1 лютого 1879) «Романс» для скрипки та оркестру, Op. 26 (1881; Христіанія, 30 жовтня 1881; солював Станіслав Барцевич) Полонез, Op. 28 (1882) «Andante Funebre» (1895)
Для струнного оркестру 2 шведські народні мелодії, Op. 27 (1876, 1878) 2 ісландські мелодії, Op. 30 (1874) «Ifjol gjætt' e gjeitinn» («Торік я пас кіз»), Op. 31 (1874)
Для камерного складу Струнний квартет, Op. 1 (1865) Струнний октет, Op. 3 (1866) Струнний квінтет, Op. 5 (1867) «Жартівливий марш», Op. 16 (1874)
Вокальні твори 2 пісні (чоловічий хор), Op. 2 (1865) 5 Songs (для голосу та фортепіано), Op. 24 (1879) 2 Songs (для голосу та фортепіано), Op. 25 (1878, 1880) Весільна кантата (для принца Оскара Ґустава Адольфа та принцеси Софії Марії Вікторії), Op. 29 (1881; Христіанія, 18 жовтня, 1881) Гімн (для золотої річниці весілля короля Христіана IX та королеви Луїзи), Op. 32 (1892)
Балет «Foraaret kommer» («Прихід весни»), Op. 33 (1892; Копенгаґен, 26 травня, 1892)
Близько 50 інших менш-значних творів, які не були включені у його пронумерований каталог.
Джерела Benestad, Finn and Dag Schjelderup-Ebbe, «Johan Svendsen: Mennesket og kunstneren» H. Aschehoug & Co., 1990 English translation: Benestad, Finn and Dag Schjelderup-Ebbe, "Johan Svendsen: The Man, the Maestro, the Music, " Peer Gynt Press, 1995. Øystad Gaukstad article on Svendsen for Norwegian Cultural Council (NFK) LPs of Svendsen's chamber music, 1981 Some of the information above appears on the website of Edition Silvertrust but permission has been granted to copy, distribute and/or modify this document under the terms of the GNU Free Documentation License.
Примітки