Марк Антоній Фелікс (*Marcus Antonius Felix, 10/12 — після 62) — прокуратор Юдеї з 52 до 59 року.
Життєпис Був греком за походженням. Згідно Тациту вів рід від царів АркадіїTacitus, Historien 5,9.. Був рабом Антонії Молодшої. Завдяки клопотанням брата Палласа отримав волю, ставши вільновідпущенником.
Фелікс розпочав службу при Вентідії Кумані у Самарії, де вирішував питання зіткнень між юдеями та самаритянами, потім очолював ауксіляріїв. Впливовість Палласа при дворі імператора Клавдія сприяла призначенню Фелікса на посаду прокуратора у 52 році. Жорстокість і розбещеність Фелікса, а також хабарництво, призвели до різкого збільшення злочинів в Юдеї. Щоб боротися з зелотами, він підтримав ще більш радикальну секту — сикаріїв («людей кинджала»), з чиєю допомогою він спланував вбивство первосвященика Іонатана у 56 році. Період його урядування відзначено внутрішньою ворожнечею і заворушеннями, які жорстоко придушувались. У нього були добрі стосунки з жидівською знаттю. Також наказав схопити й стратити лжепророка на ім'я Єгиптянин.
Відносини ж з громадою були проблемними і погіршувалися, ведучи до першого повстання в Юдеї. Його роль в релігійних подіях того часу неоднозначна. У 58 році за його вказівкою був заарештований апостол Павло, якого ув'язненили в Кесарії. Але рішення про його долю він залишив наступному прокуратору Фесту.
Під час своєї каденції карбував різні монети, що поєднували юдейську та римську тематику — пальмову гілку, римські щити і списи. На монетах зустрічаються імена імператора Клавдія, його дружини Юлії Агрипини, Нерона і молодшого сина Клавдія — Британіка.
Після повернення в Рим Фелікс був звинувачений у тому, що використовував в своїх інтересах ворожнечу між євреями і греками Кесарії, щоб знищувати та грабувати жителів, але завдяки заступництву його брата Палласа уникнув покарання.
Родина 1. Дружина — Друзілла, донька Птолемея, царя Мавретанії
дітей не було
2. Дружина — Друзілла, донька Ірода Агріппи I, царя Юдеї
Діти: Марк Антоній Агріппа (д/н-79) Антонія Клементіна
3. Дружина — (ім'я не відоме)
Примітки
Джерела Ute Schall: Die Juden im Römischen Reich. Regensburg 2002, S. 198f. und S. 355, ISBN 3-7917-1786-3.