Жак Дютро́н (; 28 квітня 1943, Париж) — французький співак, композитор, гітарист та актор кіно. Згідно з AllMusic, Дютрон є «одним з найпопулярніших виконавців у франкомовному світі», хоча «залишається маловідомим у англомовних країнах»Jacques Dutronc. Biography // AllMusic.
Життєпис Народився у Парижі 28 квітня 1943 року в сім'ї інженера, виріс в 9-му окрузі Парижу. Здобув освіту в початковій школі Рокрой-Сен-Леон (нині ліцей )Reportage intitulé «15 ans après: Dutronc émoi et moi» dans l’émission — la suite du 29/05/2010 sur ., навчався у ліцеї Кондорсе в Парижі, (зараз театральна студія), а потім у Вищій Professionnelle de Dessin Industriel, де вивчав графічний дизайн 1959 року. Бувши підлітком, він часто проводив вечори в кінотеатрах на Великих Бульварах і посилено займався грою на гітарі.
Кар'єра
Музика
На початку 1960-х років Дютрон зібрав свою власну групу під назвою «El Toro et les Cyclones». Паралельно він працював асистентом креативного директора в студії звукозапису «Vogue». 1966 року його група здобула певну популярність завдяки хіту «Et moi, et moi, et moi».
1965 року Жак Дютрон зустрічає письменника і журналіста . Завдяки цій дружбі почалася довга (близько десяти років) і плідна співпраця автора і композитора. 1968 року Дютрон уперше виходить на естраду як співак і досі залишається одним з найпопулярніших і найяскравіших виконавців пісні у Франції.
Кінематограф Кінодебют Жака Дютрона відбувся 1973 року: він зіграв одну з головних ролей у фільмі свого старого друга Жана-Марі Пер'є «Антуан і Себастьян». Стрічка мала великий успіх, і популярний співак незабаром перетворився на не менш популярного актора. За десять років він знявся більше ніж у 20 фільмах. Бувши великим прихильником Хамфрі Богарта, він швидко перейшов від комічних ролей («Добрі і злі», «Віолета і Франсуа») до драматичних. Однією з найяскравіших робіт актора в ранній період стала роль сумного клоуна у драмі Анджея Жулавського «Головне — кохати».
У 1980-ті Дютрон продовжував працювати на знімальному майданчику та у студії звукозапису. Він зіграв Поля Годара, альтер-его режисера Жана-Люка Годара, у драмі «Рятуйся, хто може» (1980), потім знявся у Барбета Шредера («Шулери») і — вже удруге — у Жулавського («Мої ночі прекрасніші за ваші дні»).
Значною роботою Жака Дютрона стало виконання головної ролі в біографічній стрічці режисера Моріса Піали «Ван Гог» (1992), присвяченому останнім дням життю великого художника. За цю роль Дютрона нагородили премією «Сезар» у номінації «Найкращий актор». Згодом він номінувався на престижну нагороду ще тричі (за ролі у фільмах «Мадо», «Се ля ві» та Вандомська площа), а 2005 року отримав почесний «Сезар» за сукупність творчих досягненьPalmarès des César — Académie des Arts et Techniques du Cinéma .
У 1990-ті та 2000-ні роки Дютрон продовжував зніматися у найкращих незалежних режисерів Франції, як-от Ніколь Гарсія («Вандомська площа») і Клод Шаброль («Спасибі за шоколад»), паралельно беручи участь у жанрових стрічках. 2001 року він з'явився в комедії «Се ля ві», у 2002 та 2004 — у комедіях «Цілуй, кого хочеш» і «Розпусники». 2007 року Дютрон знявся відразу у двох популярних фільмах: драматичній комедії «Моє місце під сонцем» і кримінальному трилері «Друге дихання», де його партнерами стали Даніель Отей, Моніка Белуччі, Мішель Блан та Ерік Кантона.
2010 року Жак Дютрон після трирічної перерви повернувся на екрани. Він виконав головну роль у мелодрамі «Жозеф та дівчина», де його партнеркою стала молода акторка Афсія Ерзі.
Жак Дютрон написав музику до кількох фільмів, таких, як «Антуан і Себастьян», «Брудний мрійник», «Ван Гог».
Фільмографія
Дискографія
Студійні альбоми
Визнання + Нагороди і номінації Жака ДютронаПовний перелік нагород на номінацій Жака Дютрона на сайті IMDb Рік Категорія Фільм Результат Премія «Сезар»Найкращий актор другого плануМадо Найкращий акторВан Гог Найкращий актор другого плануВандомська площа Найкращий акторСе ля ві Почесний «Сезар» Міжнародний кінофестиваль у МаракешіНайкращий акторСе ля ві
Література
Примітки
Посилання
Офіційний сайт
Біографія Жака Дютрона на сайті AlloCiné