Урал — сімейство радянських цифрових обчислювальних машин загального призначення, що вироблялись з 1955 по 1975 рік. Створені під керівництвом Башира Рамеєва, вироблялись у місті Пенза. У СРСР це була перша спроба спроектувати не окремий комп'ютер, а сімейство — кілька уніфікованих ЕОМКазакова, И. А. История вычислительной техники: учебное пособие / И. А. Казакова. — Пенза: Изд-во ПГУ, 2011. — 232 с..

Перше покоління Перші чотири моделі сімейства — «Урал-1», «Урал-2», «Урал-3» та «Урал-4» були ламповими. За винятком першої машини, інші моделі цього покоління були апаратно і програмно сумісними.

«Урал-1» Машина «Урал-1» була створена 1957 і відзначалась дешевизною. Машина мала розвинену систему команд (кількох мінімальних форматів) з безумовною й умовною передачею керування, систему сигналізації й ручне керування, яке давало змогу стежити за виконанням програми й втручатися у хід її виконання для внесення виправлень в процесі наладження.

Основні технічні характеристики машини: система числення — двійкова форма представлення чисел — з фіксованою комою розрядність — 36 система команд — одноадресна швидкодія — 100 операцій на секунду оперативний запам'ятовувальний пристрій обсягом 1024 слова реалізований на магнітному барабані зі швидкістю обертання 6000 обертів за хвилину. зовнішній запам'ятовувальний пристрій на магнітній стрічці обсягом 40 тисяч слів та на перфострічці 10 тисяч слів площа для розміщення машини — 75 м²

Всього було випущено 186 машин.

«Урал-2» ЕОМ «Урал-2» випускалась з 1959 по 1964, всього було вироблено 139 машин.

Основні характеристики: система числення — двійкова (у пристроях вводу-виводу використовувалась вісімкова і десяткова) розрядність — 40 форма представлення чисел — як з рухомою комою, так і з фіксованою система команд — одноадресна швидкодія 5000-6000 операцій на секунду ємність ОЗП 2043 числа або 4096 команд ємність ЗП на магнітному барабані 8192 числа, існувала можливість підключення до восьми барабанів площа для розміщення машини — 90-100 м²

«Урал-3» та «Урал-4» Наступні моделі сімейства відрізнялись від «Урал-2» покращеними периферійними пристроями. Було випущено 22 одиниці «Урал-3» та 30 «Урал-4».

Друге покоління ЕОМ «Урал-11», «Урал-14» та «Урал-16» були напівпровідниковими. Виробництво тривало з 1964 по 1971 роки, було виготовлено 123 штуки «Урал-11», 201 «Урал-14» та одна ЕОМ «Урал-16». Всі машини використовували єдину конструктивну базу, яка у літературі згадується як «Урал-10».

Основні характеристики «Урал-16»: представлення даних — слова змінної довжини система команд — одноадресна, 300 команд форма представлення чисел — як з рухомою комою, так і з фіксованою змінної розрядності система числення — двійкова система адресації — відносна, ступінчаста час виконання операцій: додавання 48-розрядних слів — 10 мксек множення — 30 мксек кількість каналів сигналів переривань — 64+24 кількість рівнів переривання — 64 ОЗП на феритових осердях ємністю 131—524 тисячі слів зовнішній ЗП на магнітному барабані ємністю 98-784 тисячі слів, або на магнітних дисках від 5 до 40 млн слів.

Основу системи програмного забезпечення останніх моделей сімейства «Урал» становила універсальна програма-диспетчер, що виконувала функції операційної системи. До складу ПЗ також входив автокод АРМУ (Автокод Ряда Машин Урал), який забезпечував повну сумісність програм — до ПЗ кожної моделі входив транслятор з мови АРМУ на мову конкретної машини.

Див. також Радянська комп'ютерна техніка Стріла (комп'ютер)

Примітки