Дмитро́ Гна́тович Ви́дрін ( 25 травня 1949, місто Коста-Хетагурово, Інгушетія, Росія) — колишній український проросійський політик, політолог та політтехнолог, PR-радник, публіцист. Член КПРС, кандидат філософських наук (1984). Радник президента Кучми у 1994—1996, заступник секретаря РНБО у 2009—2010, позаштатний радник президента Януковича у 2011—2013. У 2006 році народний депутат Верховної Ради 5-го скликання від блоку Юлії Тимошенко.

Після початку російської агресії проти України у 2014 втік до Росії, прийняв російське громадянство, активно виступає у російських ЗМІ з антиукраїнських, російських націоналістичних та пропутінських позицій. Присвятив Путіну твір апологію «Золотая игла или восьмой дан Владимира Путина»Укрінформ: Реинкарнация советника, или Зачем Выдрин написал книгу для Путина. 16.01.2023

За активний колабораціонізм та відверто антиукраїнську діяльність рішенням РНБОУ та Указом президента України на Дмитра Видріна 15 січня 2023 накладено санкції.Українська правда: Зеленський запровадив санкції проти російських пропагандистів і українців-колаборантів. 15.01.2023УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 23/2023. 15.1.2023

Біографія 1972-го закінчив філософський факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка за фахом «викладач марксистсько-ленінської філософії та суспільствознавства». Вересень 1972 — вересень 1973 — інженер лабораторії соціальної психології Інституту кібернетики АН УРСР. 1973-1976 — кореспондент газети «Комсомольское знамя» (Київ). 1976-1987 — науковий працівник Інституту філософії АН УРСР. 1982 — захистив кандидатську дисертацію на тему «Методологіческие аспекты теории качества жизни».

1987-1991 — завідувач кафедри політології Вищої партійної школи при ЦК КПУ. 1991-1994 — директор Національного інституту глобальної та регіональної безпеки (колишній інститут українсько-російських відносин). 1994-1996 — радник президента Леоніда Кучми з питань внутрішньої політики. Квітень—червень 1996 — радник Прем'єр-міністра України. 1996 — директор Європейського інституту інтеграції та розвитку. 1997—1998 — співголова Південноукраїнського економічного союзу. 2000—2001 — президент Всеукраїнської медіа-корпорації «Відомості». Радник Прем'єр-міністра України на громадських засадах (липень 2001 — листопад 2002). Був членом президії Політради Політичної партії «Яблуко» Михайла Бродського. Квітень 2002 — кандидат в народні депутати України від партії «Яблуко», № 3 в списку. На час виборів: директор Європейського інституту інтеграції та розвитку, член партії «Яблуко». 25 травня 2006 — 23 листопада 2007 — народний депутат України 5-го скликання від «Блоку Юлії Тимошенко», № 92 в списку. На час виборів: директор Європейського інституту інтеграції та розвитку, безпартійний. Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з травня 2006). Голова підкомітету з питань глобальної безпеки і сталого розвитку Комітету у закордонних справах (з липня 2006). Вересень 2007 — кандидат в народні депутати України від Партії вільних демократів, № 4 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПВД Березень 2009 — грудень 2010 — заступник секретаря РНБО України при президентстві Ющенка 2011-2013 — персональний іміджмейкер та позаштатний радник президента Януковича 2014 — втік до РосіїНТВ: «Патологическая жадность: как Порошенко подарил сиротам 18 протухших шоколадок», 23.06.2019 і оселився у окупованому Криму

Сім'я Батько — Гнат Дмитрович (1924—1997) Мати — Валентина Григорівна (1922—2001) Дружина — Надія Григорівна (* 1959) Дочка — Олена (* 1982), син — Олексій (* 1987)

Політичні погляди Російський націоналізм (прихільник «русской ідеї»). Антизахідництво. Унтиукраїнізм.

Висловлювання

Про українських політиків

Санкції У 2022 Волонтерська ініціатива з інформаційної гігієни сформувала базу російських пропагандистів та публічних осіб, що підтримували повномасштабну війну проти України та/або були залучені до поширення антиукраїнських наративів останніх восьми років. Станом на 5 липня 2022 база налічувала 1800 осіб активних колаборантів та російських антиукраїнських пропагандистів, серед яких є Дмитро Видрін.Суспільне Новини: В Україні створили «Базу російських пропагандистів». 5.7.2022

У січні 2023 Президент України підписав Указ № 23/2023, яким увів у дію рішення РНБОУ від 15 січня 2023 року про застосування персональних санкцій у зв'язку з агресією РФ щодо 198 осіб. Серед яких є і Дмитро Видрін.

Публікації

Автор та співавтор понад друкованих 300 праць, зокрема 15 індивідуальних і колективних монографій з політології, політики, міжнародних відносин і популярної філософії.

«Все на продажу» (1986) «Очерки практической политологии» (1991) «Невостребованные идеи» (1990) «Украина на ядерных качелях» (1994) «Украина на пороге XXI столетия» (1996) «Политика: история, технология, экзистенция» (2001) «Золотая игла или восьмой дан Владимира Путина». — Изд-во Ассоциация исследователей российского общества (АИРО-XXI), 2018. — 240 с. илл. ISDN 978-5-91022-392-3

Відзнаки, нагороди кавалер ордену «MECENAT» благодійного Фонду «Меценаты Отечества»Маловідома організація «Міжнародний благодійний Фонд „Меценати Отечества“» зареєстрована 21 грудня 2005 року у Києві

Примітки

Посилання Біографія Дмитра Видріна на Liga.net