Сергій Фотійович Бесє́дін (8 жовтня 1901, Руська Лозова — 22 липня 1996, Харків) — український художник і педагог, професор з 1960 року; член Об'єднання сучасних митців України у 1929—1931 роках та Спілки радянських художників України з 1938 року.

Біографія Народився року в селі Руській Лозовій (нині Харківський район Харківської області, Україна). З 1910 року навчався у Харкові в трирічній початковій школі імені Олександра Пушкіна, яку закінчив з відзнакою; там же отримав перші навички рисунку в педагога О. С. НовиковаБесєдін Сергій Фотійович / Харківська державна академія дизайну та мистецтв.. З 11 років працював у слюсарній майстерні, на чавуноливарному заводі, робітником на фабриці Закса.

У 1913—1916 роках навчався в Харківському ремісничому училищі. 1917 року обраний секретарем фабрично-заводського профспілкового комітету фабрики Закса. З початку 1920-х років працював на хіміко-фармацевтичній фабриці Галеника (нині — фармфірма «Здоров'я»). Директор заводу запросив професора Семена Прохорова для індивідуальних занять із молодим робітником. Протягом 1924—1929 років навчався у Харківському художньому інституті, де був учнем Олексія Кокеля, Семена Прохорова. Дипломна робота — картина «Футболісти» (керівник Михайло Шаронов).

З 1929 року викладав у Харківському художньому інституті. 1935 року був переведений на роботу в персональну творчу майстерню Миколи Самокиша, де працював до 1941 року. З 1943 року у Харківському художньому інституті обіймав посади: у 1944—1948 роках — ректора, у 1948—1960 роках — завідувача кафедри малюнка, у 1960—1963 роках — професора, завідувача кафедри живопису. Член КПРС з 1954 року. У 1963—1991 роках — професор, завідувач кафедри живопису Харківського художньо-промислового інституту.

З 1943 по 1996 рік мешкав у Харкові у будинку на вулиці Культури, № 9 (будинок «Слово»), квартира № 62. Помер у Харкові 22 липня 1996 року.

Учні

Бабочиєв Віктор Османович; Багдасарян Григорій Гайкович; Балановський Юрій Васильович; Баришников Револьд Володимирович; Бартосік Микола Григорович; Безнощенко-Лучковська Марія Георгіївна; Богомаз Петро Якимович; Бойченко Віктор Федорович; Болдирєв Володимир Степанович; Болюх Микола Федорович; Боня Григорій Васильович; Бунов Валентин Львович; Васягін Григорій Васильович; Вележева Ніна Олексіївна; Вербкін Дмитро Олександрович; Висоцький Олександр Дмитрович; Воловик Віктор Петрович; Вяткін Олександр Васильович; Гайдай Олександр Андрійович; Галич Юрій Ілліч; Галкін Григорій Сергійович; Гвоздинська Лариса Панасівна; Гвоздинський Віктор В'ячеславович; Глухих Олександр Гаврилович; Григор'єв Валентин Іванович; Грузберг Семен Борисович; Даниленко Віктор Якович; Демиденко Олександр Іванович; Дроздова Тамара Олександрівна; Дубинін Владлен Костянтинович; Елеон Надія Єфремівна; Ефроїмсон Ілля Якович; Євдокимов Віктор Олексійович; Єсюнін Олексій Ілліч; Жердзицький Євген Федорович; Жданов Михайло Юрійович; Журбій Олександр Петрович; Забашта Василь Іванович; Іваницька Лідія Іванівна; Іваницький В'ячеслав Едуардович; Івахненко Олександр Андрійович; Казарбін Мартем'ян Васильович; Каменной Сергій Миколайович; Константинова Ірина Кузьмівна; Константинопольський Адольф Маркович; Крижанівська Маргарита Миколаївна; Крижевський Григорій Зіновійович; Кузуб Іван Васильович; Курсін Микола Никифорович; Литвинов Віктор Іванович; Лозовий Василь Якович; Луньов Євген Анатолійович; Любавін Юрій Михайлович; Мальцев Петро Миколайович; Могилевська Ірина Сергіївна; Мозок Валерій Леонтійович; Муравський Микола Антонович; Панасюк Микола Іванович; Панич Ігор Васильович; Перепічка Володимир Іванович; Петров Володимир Іванович; Полонський Євген Павлович; Прийдан Іван Харитонович; Путейко Володимир Григорович; Пушкарьова Віола Олексіївна; Редін Павло Федорович; Роботягов Микола Павлович; Селіщев Іван Петрович; Сергеєва Ганна Геннадіївна; Солодовник Сергій Максимович; Стиль Леонід Михайлович; Тишкевич Григорій Антонович; Толоконникова Маргарита Миколаївна; Толочко Віктор Іванович; Чорнокнижний Григорій Петрович; Шматько Леонід Олександрович; Яценко Володимир Федосійович. </div>

Творчість Працював у галузі станкового живопису (у реалістичному стилі писав жанрові та історичні картини, портрети) і станкової графіки. Велике місце у творчості посідала шевченківська тематика. Серед робіт: живопис

«Ленініана» (1927—1975); «Футболісти» (1929); «Вид на могилу Шевченка» (1931); «Вартовий на могилі Шевченка» (1931); «Шевченко на засланні» (1931—1932); «Домна» (1932, Харківський історичний музей); «Жуковський біля ліжка пораненого Олександра Пушкіна» (1937, Національний музей «Київська картинна галерея»); «На колгоспній пристані» (1958); «Володимир Ленін та Надія Крупська на вечорі, присвяченому 100-річчю з дня народження Тараса Шевченка в 1914 році у Кракові» (1963—1964, Національний музей Тараса Шевченка); портрети «Автопортрет» (1927); «Художник Микола Самокиш» (1939, Національний художній музей України)Київський державний музей українського мистецтва. Каталог художніх творів (експозиція). Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. Київ, 1958, С. 53. «Піонервожата» (1945, Харківський художній музей); «Актор Іван Мар'яненко» (1947); «Художник Микола Ашихман» (1947); «Наташа» (1949, Національний музей у Львові); «Письменник Петро Панч» (1952); «Голова старого» (1953); «Колгоспниця» (1959); «Тарас Шевченко» (1960); «Портрет професора Георгія Лещенка» (1960); «Композитор Петро Гайдамака» (1976); «Автопортрет» (1979); «Професор Ф. Медведєв» (1980); «Співці ратного подвигу. Греков і студійці в майстерні Миколи Самокиша» (1972—1975). </div> графіка

серія «Тарас Шевченко в Петропавлівській фортеці» (1937, автолітографія) «Тарас Шевченко малює портрет Айри Олдріджа» (1938, літографія) кольорові літографії, присвячені Тарасу Шевченку (1939—1961): серія «Восьма гвардійська дивізія імені генерала Івана Панфілова» (1943, олівець); «Портрет Героя Радянського Союзу Сидора Ковпака» (1946, автолітографія); серія «Тарас Шевченко в Петропавлівській фортеці» (1946, автолітографія); «Тарас Шевченко у Миколи Чернишевського» (1949, олівець; Національний музей Тараса Шевченка); «Олександр Пушкін на Україні» (1950); «Портрет художника Василя Мироненка» (1951); «Тарас Шевченко у Чернишевських» (1952, вугілля, олівець; Національний музей Тараса Шевченка); «Клятва краснодонців» (1953, автолітографія); «Петро Чайковський у М. І. Лисенка» (1954); «Тарас Шевченко серед прогресивних діячів російської культури» (1954, вугілля, олівець); серія «Велика дружба» (1954); серія «Володимир Ленін» (1956—1964, вугілля, олівець, гуаш); «Глінка на Україні» (1957); «Портрет старого в окулярах» (1958, олівець); «Портрет Тараса Шевченка» (1961, літографія) серія «Вони бачили Леніна» (1963); «Володимир Ленін та Олексій Горький» (1969, вугілля, олівець); «Слова Леніна» (1974). </div> Брав участь у міських виставках з 1927 року (Харків), республіканських — з 1932 року, всесоюзних — з 1939 року та зарубіжних, зокрема у Польщі у 1959 році, Німецькій Демократичній Республіці у 1960 році, Австрії у 1963 році. Персональні виставки відбулися у Харкові у 1972, 1996 і 2001 (ретроспективна) роках.

Крім вище згаданих музеїв роботи художника зберігаються в Одеському, Дніпровському, Полтавському художніх музеях, Шевченківському національному заповіднику у Каневі, Алуштинському історико-краєзнавчому музеї, Національній галереї Берліна.

Автор методичної праці «Художник-педагог», низки статей, надрукованих у журналі «Прапор»: «Художник правди» (про Тараса Шевченка; 1964, № 3); «Незабутнє» (про Миколу Самокиша; 1976, № 10–12); «Сіяч прекрасного» (про В. М. Чернова; 1977, № 8).

Відзнаки

Друга премія на міжнародній виставці літографії у Відні (1962; за портрет Миколи Островського); Орден «Знак Пошани» (1971); Орден Трудового Червоного Прапора; Почесна грамота Президії Верховної Ради Казахської РСР; Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1970 року. </div>

Вшанування

У 1967 році графічний портрет художника виконав художник Євген Єгоров; 23 жовтня 1998 року у Харкові, на фасаді будинку по вулиці культури № 9, де з 1943 по 1996 рік мешкав художник, встановлено гранітну меморіальну дошкуБесєдін С. Ф. / Історія Харкова у пам'ятних дошках. Фактографічні та бібліографічні відомості.; у 2001 році меморіальна дошка, присвячена педагогу, встановлена на фасаді будівлі Харківської державної академії дизайну та мистецтв (вулиця Червонопрапорна, № 8).

Примітки

Література

Бесєдін Сергій Фотійович //

</div>