Кільця Лізеганга — просторові шароваті структури, що утворюються при певних умовах у хімічних системах при реакції преципітації. Попри слово кільця у назві такі шароваті структури можуть мати форму смуг, в залежності від експериментальних умов.
Уперше це явище спостерігав Фрідліб Рунге у 1855 році, проводячи дослід із преципітацією на промокальному папері. Рафаель Едуард Лізеганг отримав кільця, названі його іменем, 1886 року, капнувши розчином нітрату срібла на тонкий шар гелю, що містив дихромат калію.
Див. також Кільця Лізеганга (геологія)
Виноски