Церква Воздвиження Святого Хреста () парафії Воздвиження Святого Хреста у Кракові — стародавня греко-католицька церква, розташована у Кракові у Старому Місті за адресою вул. Вішльна, 11. Побудована у 1636—1643 роках у стилі бароко як Костел Святого Норберта, призначений для сестер норбертинок. Імовірно, це третя по часу заснування греко-католицька церква за межами України після церкви святих мучеників Сергія та Вакха у Римі (1637) та церкви святої великомучениці Варвари у Відні (1784).
Церква внесена в реєстр пам'яток Малопольського воєводства (№ А-85 від 25.05.1931Narodowy Instytut Dziedzictwa: Rejestr zabytków nieruchomych — województwo małopolskie).
Історія Церква побудована у 1636—1643 роках у стилі бароко, як Костел святого Норберта, призначений для сестер норбертинок.
У 1797 році на прохання холмського єпископа Порфирія Скарбек-Важинського до Кракова приїхав ієромонах-василіянин Флоріян Кудревич, який перед тим вивчав у Кракові богослов'я (1787—1790), і став душпастирем греко-католицької спільноти. У 1799 році він був призначений парохом, а 26 лютого 1808 року здобув для греко-католицької парафії покинутий костел Святого НорбертаLewicki K. Kudrewicz Florian (1766—1834) // Polski Słownik Biograficzny, T. 16. — Wrocław-Warszawa-Kraków 1971. — S. 106—107. , що залишився після закриття монастиря монахинь норбертинок. Флоріян Кудревич був одним із найвідданіших і найбільш заслужених душпастирів на початку розвитку релігійного життя українців у Кракові.
Наприкінці XIX століття завдяки зусиллям парафіяльного священика о. Івана Борсука і парафіян у церкві вимурували цегляний іконостас, який спроектував поляк Тадеуш Стриєнський. Ікони для того іконостасу, згідно з проектом Яна Матейка, написав його учень Владислав Россовський.
У 1947 році комуністична влада ліквідовала чинну парафію, будівля після кількох років перейшла до отців салетинців, а іконостас був демонтований і переданий в архів музею Яна Матейка.
У 1998 році греко-католицька парафія відновила церкву, а салетинці залишили її в кінці 2001 року. Відновлений, завдяки зусиллям греко-католицької парафії, антикварний історичний іконостас був реконструйований і реставрований. Він був знову встановлений і в листопаді 2004 року освячений греко-католицьким Перемишльсько-Варшавським митрополитом архієпископом Іваном Мартиняком.
Храм має два входи: через камінний портал з боку парку Планти (вулиця Кароля Ольшевського) і з вулиці Вісьльної (нині використовується другий).
У приміщенні біля бабинця можна побачити іконостас 60-х років ХХ століття від Єжи Новосельського. Цей іконостас був приміщений у каплиці святої Катерини, в якому греко-католицька парафія діяла в 1958—1998 роках.
У середині 1940 року у цій церкві взяв шлюб з Ярославою Опарівською, український національний політик Степан Бандера.
Священики Від 22 серпня 1852 року храм перейшов від Холмської до Перемишльської греко-католицької єпархії. На парохів (адміністраторів) та сотрудників зазвичай призначали греко-католицьких священиків, які були професорами або студентами Ягеллонського університету.
о. Флоріян Кудревич, ЧСВВ (1808—1834) о. Леон Лаврисевич, з 1832 року — вікарій, з 1834 — адміністратор; парох (1835—1854) о. Іван Лаврівський, адміністратор (1854—1860), парох (1860—1863) о. Стефан Лаврисевич, адміністратор (1863—1864) о. Микола Лівчак, парох (1864—1867) о. Йосиф Черлюнчакевич, адміністратор (1868—1885) о. Іван Борсук, адміністратор (1885—1888), парох (1888—1909) о. Іван Уруський, адміністратор (1909—1910) о. Петро Левицький, парох (1910—1914) о. Іван Уруський, адміністратор (1914—), парох (—1932) о. Павло Хрущ, парох (1932—1944) ієрм. Маврикій Ван де Малє, редемпторист (1944-1946) о. Стефан Граб, парох (1946—1947)
…
о. Микола Денько (1958—1986), відновив греко-католицьку парафію в каплиці св. Дороти в костелі святої Катерини монастиря оо. августинців о. Мирослав Михалішин, адміністратор парафії (1986—1996) о. Михайло Фецух (1994—2006), у 1998 році повернув церкву у власність греко-католиків
о. Петро Павлище, парох (з 2006 року і досі (2019 рік)
Див. також
Примітки
Посилання
Українська Греко-Католицька Церква Historia kościoła i cerkwi Краків для українця