Анато́лій Ві́кторович Ши́лік ( 16 вересня 1976, Ковель, Волинська область, Українська РСР, СРСР — 25 серпня 2014, Кутейникове, Амвросіївський район, Донецька область, Україна) — капітан Збройних сил України.

Короткий життєпис Народився 1976 року в місті Ковель (також вказується Камінь-Каширський). Через тиждень після народження він переїхав з батьками у Херсонську область, де проживав до 1993 року (Нижні Сірогози); закінчив місцеву школу.Херсонська обласна бібліотека Вступив у Сумське вище артилерійське військове училище імені М. В. Фрунзе, після закінчення направлений для проходження подальшої служби в місто Ковель; тут зустрів майбутню дружину. Тут 1996-го служив у 802-му реактивному артилерійському полку. 2005 року звільнений в запас у званні капітана.

Останні десять років після розформування військової частини займався цивільними справами.

З квітня 2014 року — доброволець, у зоні бойових дій з весни 2014-го. Командир мінометної батареї, 51-ша окрема механізована бригада.

У ніч проти 25 серпня 2014 року в під Докучаєвськом мінометна батарея капітана Шиліка зазнала важких втрат. 3-й батальйон 51-ї бригади опинився в оточенні в районі Березове — Оленівка під постійним артилерійським обстрілом російсько-терористичних військ. Більшість особового складу батареї перебувала на блокпості 39-06 неподалік від Іловайська. Цей блокпост обстрілювався самохідно-артилерійськими гарматами «Нона». Від одного з пострілів загорівся тент на машині ГАЗ-66. Анатолій Шилік особисто кинувся його гасити. На допомогу капітану з укриттів вибігли й інші бійці. Коли вони всі були поруч з машиною, прилетіло ще кілька снарядів «Нони» і командир загинув разом з іншими військовослужбовцями.

Похований у Ковелі 2 вересня 2014 року.

Без Анатолія лишились дружина й двоє дітей — дочка Тетяна 2001 та син Артем 2012 р. н.

Нагороди та вшанування За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (4.6.2015, посмертно) 22 травня 2015 року, в річницю бою під Волновахою, у Ковелі урочисто відкрито пам'ятну стелу в честь жителів міста та району, які загинули під час російсько-української війни — Олександра Артемука, Станіслава Максимчука, Павла Редьковича, Романа Данилевича, Андрія Мостики, Олексія Тарасюка, Андрія Омелянюка, Олександра Абрамчука, Олександра Ярмолюка, Сергія Дем'яника, Андрія Задорожнього та Анатолія Шиліка.Ковельщина вшанувала пам'ять волинян, які загинули під час антитерористичної операції на сході України Ковельська міська рада ухвалила рішення надати новозбудованій вулиці в районі вулиці Зерова ім'я Анатолія Шиліка. 6 грудня 2016 року у Ковелі освячено меморіальну дошку Анатолію Шиліку. Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» в Києві: секція 3, ряд 9, місце 11 Вшановується 25 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня в різні роки внаслідок російської збройної агресії42 рази пролунав Дзвін Пам'яті 25 серпня 2020 року почесний громадянин міста Ковеля (2021; посмертно)Ковельська міська рада у нижньосірогозькій ЗОШ відкрито пропам'ятну дошку на його честь

Примітки

Джерела Указ Президента України № 311/2015 Шилік Анатолій Вікторович У Ковелі поховали командира мінометної батареї Анатолія Шиліка У Ковелі відкрили меморіальну дошку Анатолію Шиліку Небесна Гвардія