Conorhýnchus — рід жуків родини Довгоносики (Curculionidae).
Зовнішній вигляд Жуки цього роду мають середній та досить великий розміри: 9.5-18 мм у довжину. Основні ознакиТер-Минасян М. Е. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР. Л.: Наука, 1967, с. 21: головотрубка товста, коротка, звужена до вершини, із серединним кілем та трикутним майданчиком біля вершини 1-й членик джгутика вусиків мінімум у 1.5 рази коротший за 2-й передньоспинка з перетяжкою біля переднього краю і лопатями за очима; надкрила при основі не вужчі, ніж передньоспинка, боки їх паралельні або розширені назад гомілки тонкі, передні стегна товсті, 1-й та 2-й членики задніх лапок видовжені, знизу вкриті шипами, передні лапки знизу частково вкриті підошвами Тіло зверху та знизу звичайно вкрите сірими або жовтувато-сірими лусочками; на межі 1-го і 2-го черевних стернітів та основи решти стернітів голі й темні Докладний опис морфології Conorhynchus дивисьАрзанов Ю. Г. К познанию систематики рода Conorhynchus sensu lato (Coleoptera: Curculionidae: Lixinae)//Кавказский энтомол. бюлетень, 2005, т. 1, вып. 1, с. 57-64. http://ssc-ras.ru/files/files/7_Arzanov.pdf , а фотографії видів цього роду — на.
Спосіб життя Для переважної більшості видів не вивчений, ймовірно, він типовий для Cleonini. Імаго зустрічаються у засолених та/або посушливих біотопах і пов'язані з рослинами родини лободових. У Туркменістані дорослі жуки Conorhynchus faldermanni живляться листям, личинки годуються на корінні, для заляльковування будують ґрунтові колисочки, у яких і зимують жуки нового поколінняТокгаев Т., Непесова М. Материалы к фауне и экологии долгоносиков (Coleoptera, Curculionidae) юго-восточной Туркмении // Известия АН Туркменской ССР. Серия биол. Наук, 1964, № 1, с. 53-59 . У пустелі Негев (Ізраїль) личинки Conorhynchus palumbus на корінні кураю Salsola inermis будують з ґрунту захисні камери із щільними стінками, розвиваються, заляльковуються у них, а дорослі жуки лишаються у цих камерах тривалий час, переживаючи несприятливі умовиShelef O., Helman Y., Friedman A.-L.-L., Behar A., Rachmilevitch S.> Tri-Party Underground Symbiosis between a Weevil, Bacteria and a Desert Plant // PLoS ONE, 2013, 8(11): e76588. doi:10.1371/journal.pone.0076588.
Географічне поширення Майже всі види цього роду мешкають у межах східної частини Палеарктики, доходячи на захід до Ірану. Лише окремі види відомі з півдня європейської частини Росії, Закавказзя, Туреччини, Греції, Італії, Близького Сходу та МароккоMeregalli M. & Fremuth J. : Cleonini, p. 441–442. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden, Brill. 700 pp. . Один вид — Conorhynchus nigrivittis зареєстрований і в фауні УкраїниВоловник С. В. Видовой состав и распространение клеонин (Coleoptera, Curculionidae, Cleoninae) степной зоны Украины // Вестник зоологии, 1984, № 6. С. 39-43.http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/vlvpdf12.htm .
Практичне значення Жука Conorhynchus pulverulentus (під назвою Conorhynchus conicirostris) включено до основних шкідників бурякових плантацій Північного КазахстануАлеева М. Н. Долгоносики, вредящие свёкле в Джамбулской области Казахской ССР // Тр. Респ. ст. защиты раст. Казах. фил ВАСХНИЛ. 1953, т. 1, с. 4-43. Часом називають шкідниками буряку й інші види цього роду, але даних про реальні економічні збитки при цьому не наводиться.
Класифікація Деякі види, що раніше відносили до цього роду, зараз включені до родів Pycnodactylopsis та Temnorhinus. Описано щонайменше 16 видів роду Conorhynchus: Conorhynchus argillaceus Motschulsky, I860 Conorhynchus balassogloi Faust, 1883 Conorhynchus candidulus Faust, 1890 Conorhynchus dissimulatus Menetries, 1849 Conorhynchus excavatus Zoubkoff, 1833 Conorhynchus fahraei Chevrolat, 1873 Conorhynchus faldermanni Fåhraeus, 1842 Conorhynchus globifrons Faust, 1904 Conorhynchus kindermanni Faust, 1904 Conorhynchus lacerta Chevrolat, 1873 Conorhynchus luigionii A. Solari & F. Solari, 1905 Conorhynchus nigrivittis Pallas, 1781 Conorhynchus palumbus Olivier, 1807 Conorhynchus pulverulentus Zoubkoff, 1829 Conorhynchus relictus Meregalli, 2002 Conorhynchus schrenkii Gebler, 1844
Примітки