Cyphocleónus — рід жуків родини Довгоносики (Curculionidae).
Зовнішній вигляд Жуки цього роду мають середній та досить великий розмір: 9,5-18 мм у довжину. Основні ознакиТер-Минасян М. Е. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР. Л.: Наука, 1967, с. 81: головотрубка із серединним кілем та двома бічними кілями 1-й членик джгутика вусиків довший за 2-й ширина передньоспинки трохи довша від своєї довжини, без лопатей за очима, задній край її посередині кутовидно витягнутий, а середина зверху вкрита чорними зернятками надкрила принаймні при основі вкриті чорними зернятками, поздовжні борозенки з крапочок дуже тонкі, ледь помітні перші членики задніх лапок не видовжені, кігтики зрослися Тіло зверху вкрите чорно-білими плямами, а на черевці знизу — чорними голими крапками Фотографії видів цього роду дивись на.
Спосіб життя Достатньо вивчений, фактично, лише для двох видів Воловник С. В. . О распространении и экологии некоторых видов долгоносиков-клеонин (Coleoptera, Curculionidae). 1. Триба Cleonini // Энтомол. обозр. 1989, т. 68, вып. 1, с. 86-92. http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/pdf/volovnik_cleonini_1989.pdf . У решти, ймовірно, він також типовий для Cleonini.
В Україні імаго Cyphocleonus achates зустрічаються у піщаних біотопах півдня і пов'язані з рослинами родини айстрових. Дорослі жуки живляться листям різних видів волошок. Самка викопує біля основи стебла ямку, вигризає на поверхні кореневої шийки заглиблення і відкладає у нього яйце. Личинка, яка виходить, живиться тканинами і поступово рухається донизу. Корінь у цьому місці утворює гал Воловник С. В. 2010. Долгоносики Lixinae (Coleoptera, Curculionidae) как галлообразователи. Зоол. журнал, 2010, т. 89, вып. 7, с. 828–833. http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/pdf/volovnik_2010_lixinae_zoolj.pdf . Завершуючи розвиток, личинка облаштовує в корені камеру з ущільненими стінками, в якій заляльковується. Дорослий жук полишає камеру і зимує поза рослиною, ймовірно — у верхньому шарі ґрунту.
Cyphocleonus dealbatus (синонім Cyphocleonus tigrinus Panzer, 1789) — звичайний по всій Україні довгоносик. Його імаго і личинки пов'язані із декількома видами полину, деревієм та іншими видами айстрових. Імаго живляться листям і молодими пагонами цих та інших айстрових.
Географічне поширення Ареал роду в цілому охоплює майже всю Палеарктику — від Португалії і Марокко до Японії і від Ізраїлю до Фінляндії. Щоправда, більшість видів мають у цих межах невеликі ареали. Наприклад, Cyphocleonus armitagei відомий лише з двох Канарських островів, а Cyphocleonus samaritanus — тільки з ІзраїлюMeregalli M. & Fremuth J. : Cleonini, p. 441–442. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden, Brill. 700 pp. . Один вид інтродукований у Північну Америку (дивись «Практичне значення»). П'ять видів цього роду зареєстровані в фауні УкраїниВоловник С. В. Видовой состав и распространение клеонин (Coleoptera, Curculionidae, Cleoninae) степной зоны Украины // Вестник зоологии, 1984, № 6. С. 39-43. http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/vlvpdf12.htm .
Практичне значення Довгоносик Cyphocleonus dealbatus є потенційним шкідником лікарських, інсектицидних ромашок та декоративних айстрових. Жук Cyphocleonus achates інтродукований у Північну Америку для боротьби з європейськими волошками — пасовищними бур'янамиLang R. Cyphocleonus achates (Coleoptera: Curculionidae). http://www.nysaes.cornell.edu/ent/biocontrol/weedfeeders/cyphocleonus.html
Класифікація У роді Cyphocleonus описано щонайменше 14 видів, один з яких має два підвиди. Перелік їх наведено нижче, види української фауни виділені кольором: Cyphocleonus achates Fåhraeus, 1842 Cyphocleonus adumbratus Gebler, 1833 Cyphocleonus altaicus Gebler, 1830 Cyphocleonus armitagei Wollaston, 1864 Cyphocleonus bisignatus Roelofs, 1783 Cyphocleonus cenchrus Pallas, 1781 Cyphocleonus dealbatus Gmelin, 1790 Cyphocleonus immemoratus Ter-Minasian, 1962 Cyphocleonus lejeunei exanthematicus Fairmaire, 1883 Cyphocleonus lejeunei lejeunei Fairmaire, 1866 Cyphocleonus samaritanus Reiche & Saulcy, 1858 Cyphocleonus sparsus Gyilenhal, 1834 Cyphocleonus sventeniusi Roudier, 1957 Cyphocleonus testatus Gyilenhal, 1834 Cyphocleonus trisulcatus Herbst, 1795
Примітки