Заста́вче — село в Україні, у Підгаєцькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Золота Липа, у південно-західній частині району. До 1990 року належало до Бережанського району.
Поштове відділення — Завалівське. До 2020 року підпорядковувалось Завалівській сільській раді.
Населення — 268 особи (2014).
На деяких картографічних ресурсах помилково позначене як Заставне.
Географія
Розташоване на лівому березі річки Золота Липа, за 11 км від центру громади.
Історія Згадується як село Заставе (Zastawe) 24 березня 1449 року в книгах галицького судуAkta grodzkie i ziemskie, T.12, s.196, № 2275 .
Перша писемна згадка — 1785.
Із середини 19 ст. Заставче — власність Рачинських.
У 1854—1918 рр. у складі Підгаєцького повіту (Австро-Угорщина).
1914 село майже повністю спалили російські війська.
У 1930 році разом із іншими селами Підгаєччини за розпорядженням тодішнього міністра внутрішніх справ Броніслава Перацкі село пережило пацифікацію українського населення у Східній Галичині. Згідно доповідей постраждало багато господарств, зокрема, доми Петра Пришляка, Івана Скіри, Василя ДідурикаПідгаєцька земля. Історично-мемуарний збірник / Гол.ред. проф. Тарас Гунчак. — Головний комітет підгаєчан, Дітройт, ЗСА 1980 року. — Друкарня «Київ», Торонто, Канада. — С. 374
У 1931 році начисляло 171 хату, у 1943 році жило в ньому 646 мешканця, у тому числі 15 польських родинПідгаєцька земля. Історично-мемуарний збірник / Гол.ред. проф. Тарас Гунчак. — Головний комітет підгаєчан, Дітройт, ЗСА 1980 року. — Друкарня «Київ», Торонто, Канада. — С. 517
До Першої світової війни діяли читальня товариства Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка, аматорський гурток, кредитова каса, духовий оркестр під диригентурою Євстахія Вороневича, народна чотирирічна школа і дочірня церква, що належала до парафії в Завалові.
Після війни у селі, крім вищеназваних, почали діяти змішаний хор під керівництвом Володимира Пришляка, «Січ», СокілСільський господар, Пласт, дитячий садок Рідної школи, товариство «Сільський господар», кооператива, самоосвітній гурток «Дешева Книжка» та ін.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Підгаєцької міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Підгаєцького району, село увійшло до складу Тернопільського району.
Населення Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська334100%
Пам'ятки
Є церква святого Юрія (1873), каплиця святого Георгія.
Могила Українського Січового Стрільця Балюка Івана Встановлено хрести: на честь скасування панщини - "Пам'ятка даної свободи 3 травня 1848 р. до тридцятиліття річниці "Братство села Заставче" (1992) 50-річчя створення УПА (1992) проголошення незалежності України насипано символічні могили УСС та воякам УПА.
Відомі люди
Народилися Іван Моравський (1895 р.н.) - стрілець 2 сотні Українських Січових Стрільців (станом на 1 червня 1916 року)Матейко Р., Мельничук Б. Воєнними дорогами синів Галичини. Українські січорві стрільці на Тернопільщині. - Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ управління по пресі, 1991. - С. 63-69 Тимко Стахович (1889 р.н.) - стрілець технічної сотні Українських Січових Стрільців (станом на 1 червня 1916 року) Банах Степан - живописець, фотохудожник Іван Легкий - український хоровий диригент, композитор, педагог; Анна Сокольська (Пришляк) - громадська діячка (1931—1994) Олександр Пришляк - український релігійно-церковний, громадсько-політичний діяч, меценат Галерея
Примітки
Література Микола Зацухний «Про село Заставче і його трьох мешканців» / Підгаєцька земля. Історично-мемуарний збірник / Гол.ред. проф. Тарас Гунчак. — Головний комітет підгаєчан, Дітройт, ЗСА 1980 року. — Друкарня «Київ», Торонто, Канада. — С. 517—521