Африка́н Олекса́ндрович Спір (також Шпір, ; 15 листопада 1837, Масляниківка — , Женева) — український німецькомовний філософ-неокантіанець 19 століття німецько-грецького походження. Відомий значним впливом на Фрідріха Ніцше та Теодора Лесінґа, який присвятив логіці Спіра тему своєї докторської дисертації.

Син О. О. Спіра.

Біографія

Народився 15 листопада 1837 року біля міста Єлисаветград (нині Кропивницький) у маєтку свого батькаhttps://old.library.kr.ua/kray/spir/spir11.html у селі Масляниківка (Шпирове)https://uahistory.com/topics/famous_people/16820. Його батько, Олександр Олександрович Спір, мав юдейські корені, був лікарем і професором у Москві. Його мати, Олена Арсенівна Спір (до шлюбу Пулевич), була онукою відомого грецького художника Логано, що приїхав до Росії за царювання Катерини II. Прізвище батька «Спір» [Шпір, špi·r] має юдейське походження — від «Шпіро» [špi·ro] або «Шапіро» [šapi·ro]. Мати Африкана Спіра мала слов'яно-грецькі коріння. Незвичне ім'я — Африкан — походить від назви місяця зі старого грецького календаря. Дітей в сім'ї було п'ятеро (чотири хлопчики і дівчина) і всі вони одержали імена за назвою місяців грецького календаря.

З восьми років Спір за бажанням батька навчався у військових академіях, включаючи морську школу в Миколаєві, де в нього вперше проявився інтерес до філософії. Крім прочитаної, у французькому перекладі, «Критики чистого розуму» Канта, на Спіра в той час дуже вплинув Девід Юм.

У 1855—1856 роках він брав участь у Кримській війні, під час якої він отримав звання лейтенанта російського флоту. Спір захищав той самий батальйон, що і Лев Толстой під час облоги Севастополя. 1852 року він успадкував маєток свого батька. Мав два маєткиН. А. Пулевич. Воспоминания об Африкане Александровиче Шпире, философе, уроженце Херсонской губернии. По оттиску из журнала "Киевская Старина". - К.,1895. // https://library.kr.ua/wp-content/elib/elmuseum/zem/spir_vospominaniya.pdf у селах Масляниківка (Шпира) та Аристархівка (Шпирова). 1861 року Спір звільнив своїх кріпаків і віддав їм землю. В наступному році він вирушив у дворічну подорож Західною Європою. Його сестра померла після його повернення 1864 р. Після смерті матері він продав усе своє майно та полишив Російську імперію назавжди.

Спочатку він прибув до Лейпцигу, де слухав університетські курси в той самий час, коли Ніцше був студентом, хоча невідомо, чи вони зустрічалися. 1869 року він переїхав до Тюбінгена, а 1871 року до Штутгарта. 1872 року він одружився з Елізабет Ґатерніх, і у них народилася дочка Гелена (Hélène Spir Claparède, інколи Hélène Claparède-Spir ). В Лейпцигу Спір познайомився з видавцем Й. Г. Фінделем, який надрукував більшість робіт Спіра. Його першу важливу книгу Denken und Wirklichkeit: Versuch einer Erneuerung der kritischen Philosophie (Мислення та реальність: спроба оновлення критичної філософії) було опубліковано 1873 р. Друге видання, саме те, яке мав Ніцше, побачило світ 1877 року.

1878 року Спір підхопив інфекцію легенів і за порадою лікаря переїхав до Лозанни, де провів п'ять років. 1886 року він переїхав до Женеви. Там він помер 26 березня 1890 року. Хоча Спір був філософом більшу частину свого життя, він ніколи не викладав в університеті, і його твори лишалися відносно невідомими за його життя.

Філософія

Через шість років по смерті Спіра Толстой прочитав книжки свого колишнього компаньйона і був дуже вражений. Йому вдалося отримати дозвіл від російської цензури на публікацію російського перекладу робіт Спіра з німецького оригіналу. Спір намагався заснувати філософію як науку перших принципів. Він вважав, що задачею філософії є дослідження прямого знання, а також показати обман емпіризму і показати правдиву природу речей строгими твердженнями фактів і логічно контрольованих вислідів. Цей метод привів Спіра до формулювання принципу ідентичності як фундаментального закону знання на протидію до змінної зовнішності емпіричного. Соціально Спір вимагав справедливого розподілу матеріальних благ, але відкидав колективізм.

Бібліографія

Праці А.Шпіра

Збірники: Gesammelte Schriften. Bd. 1-4. Leipzig, 1883—1885 Gesammelte Werke, Bd. 1-2, Lpz., 1908—1909

Окремі видання:

Andeutungen zu einem widersprüchlichen Denken. Lpz., 1868 Denken und Wirklichkeit.Versuch einer Erneuerung der kritischen Philosophie. Lpz.,Findel, 1873 Die Wahrheit. Leipzig, 1867 Empirie und Philosophie. Lpz., Findel, 1876 Erörterung einer philosophischen Grundeinsicht. Lpz., 1869 Forschung nach dem Gewissen in der Erkenntniss der Wirklichkeit. Lpz., 1868 Kurze Darstellung der Grundzüge einer philosophischen Anschauungsweise. Lpz., 1869 Moralität und Religion. Lpz., 1874 Nouvelles esquisses de philosophie critique. Paris: F. Alcan, 1899 (1930) Principes de justice sociale. — Collection Action et pensée : 17. Genève, (1945) Projekt einer Gemeinde vernünftig Lebender. 1869 Recht und Unrecht. — Barth Verlag, Lpz., 1919 Ueber Idealismus und Pessimismus. Lpz., 1879. Vier Grundfragen: I. Von dem Endzweck der Natur. II. Beweis des Idealismus. Lpz: J.G.Findel, 1880

Примітки

Література про А.Спіра

Lessing, Theodor. African Spirs Erkenntnislehre. Giessen: Münchow, 1900 Claparède-Spir, Hélène. Skizze über d. Autors Leben u. Lehre. — In: African Spir. Gesammelte Werke. 4.Aufl., Lpz: Barth, 1909 Huan, Gabriel. Essai sur le dualisme de Spir: Thèse complémentaire. Arras: Schoutheer, 1913 Dickopp, Karl-Heinz Dickopp. Zum Wandel von Nietzsches Seinsverständnis: Afrikan Spir und Gustav Teichmüller. — In: «Zeitschrift für philosophische Forschung», № 24, 1970, стор. 50-71.

Посилання Бібліографія А.Спіра Біографія А.Спіра на стор.проф.M.S.Green, Єльський унів., Школа права Дані про родину Спір в Бібліотеці Гарвадського універсітету Стаття «Friedrich Nietzsches Idealkolonie»