Відрив (, ) — у хімії — перетворення, зворотні до прилучення, в яких від субстратної частинки відділяється фрагмент внаслідок розриву одинарного або кратного ковалентного зв'язку між двома атомами, без приєднання при цьому якогось іншого атома або групи.
Назва перетворень містить: а) назву частинки, вилучуваної з субстрату; б) суфікс-«відрив».
Приклади й назви: 1) СН3СООН → СН3CО2- О-гідрон-відрив; 2) СН3-СН2• → СН2=СН2 гідроген-відрив; 3) N2CHCOOEt →:CHCOOEt [динітроген]-відрив; 4) Ph-N=N-OH →Ph-N2 N-гідроксид-відрив.
Література