Eustenópus — рід жуків родини Довгоносики (Curculionidae).
Зовнішній вигляд До цього роду відносяться дрібні жуки, довжина їхнього тіла становить 3.8-5 мм. Основні ознакиТер-Минасян М. Е. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР. Л.: Наука, 1967, с. 49-50, 56-58: тіло звужене допереду; голова ширша за свою довжину, звужена до очей, очі пласкі, лоб ширший за основу головотрубки; головотрубка більш ніж удвічі довша за голову і не коротша за передньоспинку; Вусики прикріплені посередині головотрубки, вусикові борозенки відокремлені від краю очей; передньоспинка не менш ніж у 1.5 рази ширша від своєї довжини, із «шийкою» біля переднього краю, лопатями за очима і коротенькими війками під очима; надкрила вкриті крапковими рядами, проміжки між ними вкриті дрібнесенькими крапками й зморшками; надкрила не менш ніж у 1.5 рази довші від своєї загальної ширини у плечах, ширші за передньоспинку, вершини їх закруглені разом; останній членик лапок довший за всі інші, узяті разом; тіло вкрите густими напівприлеглими волосками, серед яких трапляються волоски, що стирчать.
Спосіб життя
Подібний до способу життя видів роду Larinus. Рослинами-господарями слугують різні види айстрових, здебільшого, волошка. Імаго живляться зеленими частинами рослин, вигризають заглиблення у суцвіттях-кошиках до того, як вони розкриються. Личинки заглиблюються у кошик, живляться там незрілим насінням і заляльковуються. Жуки нового покоління зимують поза рослиною Clement S.L., Mimmocchi T., Sobhian R., Dunn P.H. Host specifity in adult Clement S.L., Mimmocchi T., Sobhian R., Dunn P.H. Host specifity in adult Eustenopus hirtus (Waltl) (Coleoptera: Curculionidae), a potential biological control agent of yellow starthistle (Asteraceae, Cardueae) // Proc. Ent. Soc. Wash. 1988. — Vol. 90. — № 4. — P. 501–507..
Географічне поширення Ареал роду охоплює Південь Палеарктики, в тому числі й УкраїнуВоловник С. В. Видовой состав и распространение клеонин (Coleoptera, Curculionidae, Cleoninae) степной зоны Украины // Вестник зоологии, 1984. — № 6. — С. 39-43. http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/vlvpdf12.htm Воловник С. В. О распространении и экологии некоторых видов долгоносиков-клеонин (Coleopetra, Curculionidae). II. Роды Rhinocyllus Germ., Eustenopus Petri и Lachnaeus Schonh.// Энтомол. обозр., 1993. — Т. 72. Вып. 3. — С. 586–590.http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/vlvpdf18.htm (див. нижче).
Класифікація Описано чотири види цього родуGültekin L. & Fremuth J. : Lixini, p. 457. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. — Leiden: Brill, 2013. — 700 pp. . Нижче наведено їхній перелік, вид, що мешкає в Україні, виділений кольором: Eustenopus abbreviatus (Faust, 1891) — Середня Азія Eustenopus lanuginosa (Faust, 1885) — Близький Схід, Туреччина, Середня Азія, Казахстан, Західний Сибір, Північний Захід Китаю Eustenopus perbellus (Escalera, 1914) — Марокко, Лівія Eustenopus villosus (Boheman, 1843) [= Eustenopus hirtus (Waltl, 1838)] — Близький Схід, Туреччина, Греція, Болгарія, Молдова, Україна, південь Європейської частини Росії, Іран, інтродукований у Північну Америку
Практичне значення Довгоносик Eustenopus villosus інтродукований до Північної Америки для пригнічення популяцій волошок-бур'янів, головним чином — проти Centaurea solstitialis'' L.
Примітки