Вузол (хімія): У квантовій хімії — точка, де амплітуда хвильової функції (стоячої хвилі) дорівнює нулю. Імовірність знайти електрон в орбітальному вузлі дорівнює нулю. Прикладом вузлової точки атомної орбіталі є ядро. В електрохімії — точка з'єднання двох чи більше розгалужень в електричному колі. У хемометриці — точка прийняття рішення в класифікаційному дереві, а також точка в нейронній сітці, що об'єднує вхідні сигнали з інших вузлів та продукує вихідний сигнал із застосуванням активаційних функцій. У хімії полімерів — невеликі ділянки в макромолекулі, з яких розходяться принаймні чотири ланцюги, утворені при реакціях між різними групами в макромолекулі чи між самими макромолекулами. Мала ділянка може бути атомом, групою атомів, або певною кількістю точок розгалуження, сполучених зв'язками, групами атомів чи олігомерними ланцюгами. У більшості випадків вузол має ковалентну структуру, але термін використовується і для опису слабких хімічних взаємодій між ланцюгами та у випадках кристалічних утворень.