Олекса́ндр Олекса́ндрович Рі́ттих ( , Москва — , Москва) — російський і радянський архітектор, художник і педагог.
Життєпис Народився 1889 року в Москві.
Закінчив московську гімназію, навчався на історико-філологічному факультеті Московського університету. Художню освіту здобував у Віденській академії мистецтв, де навчався у Франца фон Штука, а згодом — у Мюнхенській академії мистецтв, поєднуючи заняття живописом з вивченням архітектури в Політехнічному інституті.
В Україні За спогадами художника Євгена Кібрика, Олександр Ріттих «… повернувся в Росію після Жовтневої революції і потрапив у вир громадянської війни на Україні. У глухому селі захворів на тиф і, коли Марія Тарасівна, сільська фельдшерка, виходила його, одружився з нею».
В роки громадянської війни служив у санітарних загонах і агітаційних поїздах. Він згадував, що перебуваючи в Одесі у 1920 році, зустрівся зі своїм родичем і тезкою — останнім міністром землеробства Російської імперії О. О. Ріттихом, який того ж року емігрував.
Після закінчення громадянської війни деякий час мешкав у Вознесенську Миколаївської області, де значно вплинув на творчий вибір Євгена Кібрика. Останній згодом згадував:
У 1922 році О. О. Ріттих переїздить до Миколаєва, де призначається на посаду директора Миколаївського художнього музею імені Верещагіна (цю посаду він обіймав до 1930 р.). Одночасно викладав у Миколаївському художньому технікумі. У Миколаєві в митця народилася дочка Людмила (відомий московський біолог Л. О. Ріттих (1925—2009 рр.)
Миколаївський період О. О. Ріттиха відзначений високою творчою активністю. У ці роки живописець звернувся до пейзажу — писав українську природу, чорноморські пейзажі (пейзажі складають найкращу частину його малярської спадщини); створював також твори на історико-революційну тематику; як і більшість художників, залучався до створення агітаційно-пропагандистської наочної агітації. На жаль, більшість творів художника, створених у цей період, загинули під час Другої світової війни.
У 1924 році О. О. Ріттих створив постамент під пам'ятник В. І. Леніну, а у 1927 р. працював над пам'ятником загиблим в період громадянської війни бійцям Сиваської дивізії, що дислокувалася в Миколаєві. Також О. О. Ріттих був одним із засновників Миколаївського краєзнавчого товариства (1930 р.).
У червні 1930 року картини О. О. Ріттиха брали участь у III Всеукраїнській художній виставці Наркомпросу УРСР у Харкові.
У Казахстані З 1933 року О. О. Ріттих оселився в Алма-Аті (Казахстан). Того року була створена Спілка художників Казахстану і він стає її членом і одним з найбільш помітних і активних художників у республіці.
4 жовтня 1933 року в приміщенні Алма-атинської міської бібліотеки відкрилась перша в історії Казахстану художня виставка «Художники Казахстану в боротьбі за соціалістичне будівництво», в якій взяв участь і О. О. Ріттих. У 1934 році він брав участь у республіканському конкурсі на створення портрета Абая (робота Ріттиха була відзначена третьою премією). Твори художника експонувалися в Москві на виставці, що проходила у фоє Большого театру під час першої Декади літератури та мистецтва Казахстану влітку 1936 р. і були позитивно сприйняті столичною художньою критикою.
Одночасно О. О. Ріттих ще й займався архітектурним проектуванням і дизайном. За його архітектурними проектам зведені в Алма-Аті: контора Держбанку (1934), управління тютюнової фабрики (1936, спільно з арх. В. М. Львовим і Д. Ф. Фрідманом), будівля аероклубу ДТСААФ (1936). Одним з його найбільших творінь стало художнє оформлення павільйону Радянського Казахстану на Всесоюзній Сільськогосподарській Виставці в Москві (1937), для цього написані великі панно на теми історії і соціалістичного будівництва Казахстану.
Крім того, він займався викладацькою діяльністю в місцевому художньому училищі та консультував багатьох казахстанських художників.
Зісланий до Алма-Ати письменник Юрій Домбровський у своїй повісті «Гонці» писав:
Проте все це не врятувало художника від репресій, що розгорнулися серед художньої інтелігенції республіки наприкінці 1930-х років. За повідомленнями місцевих газет, у липні 1938 р. «Члена оргкомітету Спілки художників О. О. Ріттиха за повну бездіяльність, затиск критики, рвацтво і халтуру, за вчинки, не гідні звання радянського художника, загальні збори художників ухвалили виключити з членів Спілки». Втім, незабаром членство в Спілці художників для нього було відновлене й у 1943 році О. О. Ріттих був обраний кандидатом у члени правління Спілки художників Казахстану.
Посилання Миколаївська область. Електронна історична енциклопедія. Три столиці в обличчях: Вірний, Алма-Ата, Алмати.