Пр́оліски пон́иклі, давніше проліска сибірська (Scilla siberica) — трав'яниста багаторічна рослина, що належить до родини холодкових (Asparagaceae).
Опис Багаторічна трав'яниста цибулинна рослина 10—22 см заввишки. Цибулина яйцювата або майже куляста, до 2 см в діаметрі, обгорнута темними перетинчастими оболонками. Квітконосні стебла прямостоячо-похилі (після цвітіння полягають), сплющені, з одного боку плоскі, з другого — опуклі, гладкі, безлисті; стебла виходять здебільшого по декілька з однієї цибулини і знизу обгорнуті піхвами листків. Листків звичайно 2—4, прикореневих, широколінійних, коротко загострених, з ковпачкоподібною верхівкою, 6—22 мм завширшки.
Етимологія
Етимологія видової назви (, сибірські) та її похідні в багатьох мовах насправді є помилковими. Вид вперше описано за живими рослинами, які було вирощено з насіння, отриманого від Петера Палласа. В описі рослини було вказано, що вона походить з Сибіру, що і стало підставою для її назви. Однак насправді проліски пониклі в Сибіру не ростуть, а насіння було зібране Палласом поблизу Волгограда. Сам Паллас помилково визначив рослини, насіння яких він надіслав, як Scilla bifolia, однак цей вид у даній місцевості не зростаєМордак Е. В. Род 19. Пролеска — Scilla L. // Флора европейской части СССР / Отв. ред. Ан. А. Фёдоров. — Л.: Наука, 1979. — Т. IV. Ред. тома Ю. Д. Гусев. — С. 240—243. — 355 с..
Квітки по 1—3 у гроноподібних суцвіттях розташовані на верхівках квіткових стебел. Прицвітки маленькі, дельтоподібні, забарвлені. Квітки на дуже коротких ніжках, пониклі, яскраво-сині, дуже рідко білі, без медової ямки. Оцвітина тричленна, роздільнопелюсткова, складається з 6 еліптично-лінійних або довгасто-еліптичних, тупих листочків, 10—15 мм завдовжки і біля 4 мм завширшки; пелюстки розташовані двома колами, по 3 в кожному. Тичинок також 6, вони вдвічі коротші від оцвітини і прирослі до неї, пиляки сині. Зав'язь яйцювата, з 8—10 насінними зачатками в кожному гнізді, коротша від стовпчика; стовпчик тригранний.
Плід — куляста тупотригранна коробочка; насінини майже кулясті.
Визначення Морфологічно наближені до даного таксону проліски дволисті. До ознак, які дозволяють безпомилково відрізнити проліски пониклі від спорідненого виду, належать: 1) пониклі квітки; 2) сплющене квітконосне стебло.
Поширення
Ареал виду охоплює Східну Європу, Кавказ, Західну Азію (Туреччина, північ Іраку, північний захід Ірану). Як натуралізована рослина трапляється в різних регіонах світу, у тому числі в Північній Америці.
В Україні поширена в Лісостепу і степуОпределитель высших растений Украины / Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н. и др. — К. : Наук. думка, 1987. — 548 с. (с. 397).
Екологія Проліски сибірські — цибулинний пучкокореневий геофіт, за сезонним життєвим циклом належить до ранньовесняних ефемероїдів.
Рослина відносно світлолюбна, але здатна витримувати помірне затінення (сціогеліофіт), відносно вимоглива до умов зволоження (мезофіт). Віддає перевагу добре дренованим та плодючим ґрунтам (мегатроф)Тарасов В. В. Флора Дніпропетровської і Запорізької областей. Судинні рослини: монографія. — Дніпропетровськ : Ліра, 2012 — Видання друге. — 296 с. (с. 206). — ISBN 966-551-166-1.
Є типовим мешканцем лісових ландшафтів (сільвант). В Україні зростає переважно в широколистяних лісах, особливо на узліссі та серед заростей кущів.
В умовах Запорізького Правобережжя спорадично зустрічається в розріджених байрачних лісах, рідше на прилеглих до них ділянках вторинних суходільних лукРідкісні рослини, тварини, гриби і лишайники Запорізької області : навч. посібник / В. І. Петроченко, В. І. Шелегеда, О. В. Жаков [та ін.]; за ред. В. І. Петроченка. — Запоріжжя : Поліграф, 2005. — 224 с. (с. 82—83) — ISBN 966-375-018-9Петроченко В. І. Рідкісні первоцвіти Запорізького Правобережжя // Краєзнавство Запорожжя. — 2017. — № 3(4). — С. 55—80.
Ентомофіл. Цвіте в другій половині березня — квітні. Поширення насіння відбувається переважно мурахами (мірмекохорія).
Охоронний статус В Україні вид перебуває під охороною — включено до офіційних переліків регіонально рідкісних видів Вінницької, Дніпропетровської, Запорізької, Київської, Полтавської, Чернігівської областей.
Природні популяції скорочуються через зведення широколистяних лісів, а також неконтрольоване знищення — зривання на букети та викопування цибулин.
Практичне значення Широко використовується в декоративному садівництві з XVIII ст.
Галерея Запорізьке Правобережжя
Джерела
Література Флора УРСР. — К. : Вид-во АН УРСР. — Т. 3 / Ред. : М. І. Котов, А. І. Барбарич. — 428 с. (с. 210—212).