Григо́рій Анто́нович (Августович) Бондаре́нко ( 12 лютого 1892, Новогеоргіївськ — 31 січня 1969, Харків) — український радянський художник і педагог; член Харківської організації Спілки радянських художників України з 1938 року.

Життєпис Народився року в місті Новогеоргіївську Херсонської губернії Російської імперії (нині затоплене водами Кременчуцького водосховища) в сім'ї робітника. Протягом 1909—1911 років навчався у Віленській художній школі; у 1911—1915 роках — в Одеському художньому училищі, у майстерні Киріака Костанді. Упродовж 1915—1917 років навчався у Петербурзькій академії мистецтв, де його викладачами були зокрема Гуго Залеман, Іван Творожников.

У 1920—1923 роках працював у Харківській майстерні Українського відділення РОСТА і розписував разом з Василем Єрмиловим Вощенківські казарми, а також разом з Анатолієм Волненком та Олександром Хвостенко-Хвостовим видавав агітаційні «Вікна сатири». Упродовж 1923—1927 років навчався у Вищому державному художньо-технічному інституті в Ленінграді у Кузьми Петрова-Водкіна, Володимира Конашевича.

Протягом 1927—1941 років працював дизайнером та ілюстратором художніх видань для дітей у Харкові, Одесі, Києві. Під час німецько-радянської війни працював у Чувашії та Башкирії.

У 1945—1969 роках викладав: з 1948 року — професор Харківського художнього інституту; з 1963 року — Харківського художньо-промислового інституту. Серед учнів: Валентин Тараненко, Олександр Тарасенко, Антоніна Ткачова, Анатолій Базилевич. Помер у Харкові 31 січня 1969 року.

Творчість Малював для журналів Харкова і Києва: «Червоний Перець» (1922), «Тук-тук» (1929), «Жовтень» (1934—1936). Автор ілюстрацій до творів: «Муму» Івана Тургенєва (Харків; Одеса, 1934); «Пошта» Самуїла Маршака (Харків, 1935); «Лист товаришу Ворошилову» Лева Квітка (Харків, 1935; 1937); «Два Мишуки» Г. Бондаренка (Харків, 1940); «Вишеньки» Лесі Українки (Харків, 1947); «Бородіно» Михайла Лєрмонтова (Харків, 1948). Працював у галузі станкової графіки, створював жанрові композиції, пейзажі, переважно у техніці літографії. Серед робіт: «Харків. Пам'ятник Тарасу Шевченку» (1936); «Олександр Пушкін серед циган» (1937); «Похорон Вакуленчука» (1940, літографія); «1918 рік. Партизани» (1948, літографія); «Малий Іван Франко слухає народні мелодії» (1956); «Харків. Вулиця Університетська» (1960); на Шевченківську тему «Тарас Шевченко в Орській фортеці» (1939, літографія; Національний художній музей України); «Тарас Шевченко серед селян» (1939, літографія; Національний музей Тараса Шевченка); «Тарас Шевченко у Енгельгардта» (1961, літографія; Національний музей Тараса Шевченка); «Маленький Тарас слухає оповідання діда» (1961, літографія; Національний музей Тараса Шевченка); «Тарас Шевченко і його земляк А. Обеременко» (1961, літографія; Національний музей Тараса Шевченка); «Малий Тарас слухає свого діда Якима» (1964, кольорова літографія); індустріальні пейзажі і композиції серія «Донбас» (1945—1947, кольорові літографії); «Вирубка металу» (1947); «Краматорськ. Діюча домна» (1947, папір, вугілля; Національний художній музей України)Київський державний музей українського мистецтва. Каталог художніх творів (експозиція). Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. Київ, 1958, сторінка 79.; «Каховка» (1953); «Ливарний двір» (1957); «Чищення ковша» (1957); «На металургійному заводі» (1957); пейзажі «Ріка Тясмин» (1944); «Рідні місця» (1944); «Весна» (1944); «На Дніпрі» (1947); «Полудень. Дніпро» (1948); Брав участь у республіканських і всесоюзних художніх виставках з 1924 року. Персональні виставки відбулися у Харкові у 1962 і 1974 роках.

Примітки

Література ; Бондаренко Григорій Антонович // ; Бондаренко Григорій Антонович // , сторінка 82; Бондаренко Григорій Антонович // ; Л. М. Бальзак. Бондаренко Григорій Антонович // ; ; О. Ламонова. Бондаренко Григорій Антонович // Словник художників України. Біобібліографічний довідник. Книга 1 : А-В / (головний редактор Г. Скрипник); НАН України, ІМФЕ імені М. Т. Рильського. Київ: видавництво ІМФЕ, 2019. С. 144. ISBN 978-966-02-8960-4.