Джо́зеф Ло́узі (; *14 січня 1909, Ла Кросс, Вісконсин, США — †22 червня 1984, Лондон, Велика Британія) — американський і британський театральний та кінорежисер.

Біографія Джозеф Лоузі народився 14 січня 1909 року у місті Ла-Кросс, штат Вісконсин у США, в сім'ї з голландськими коренями та з суворими пуританськими традиціями. Спочатку Джозеф планував стати лікарем, тому почав вивчати медицину у Дартмутському коледжі, але захопився театром і змінив свої плани, поступивши до школи мистецтв при Гарвардському університеті. В цей же час як актор працював у трупі «Майстерня 47». У 1930 році Лоузі залишив роботу і влаштувався театральним критиком провідних видавництв Нью-Йорка після чого знову повертається у театр, але вже як асистент режисера та режисер.

У 1935 році Джозеф Лоузі відвідав Європу заради вивчення нових театральних теорій від часопису «Variety». Вивчав систему Брехта, відвідав Москву для знайомства з Всеволодом Меєргольдом, був на лекціях С. М. ЕйзенштейнаSee Michel Ciment: Conversations with Losey. London New York: Methuen, 1985, p. 37.. Після повернення до США Джозеф Лоузі займався випуском «Живої газети», яка була публіцистичними театральними виставами.

На кінець 1930-х — початок 1940-х років відносяться і перші досліди Лоузі ув царині документального та науково-популярного кіно, у 1942 році працював режисером на радіо. У 1943 році Лоузі було призвано на військову службу, де він продовжував знімати навчальні фільми для військового відомства.

Після війни Джозеф Лоузі повертається у театр і в 1947 році ставить в Лос-Анджелесі найзнаменитіший свій спектакль «Галілео Галілей» за п'єсою Бертольта Брехта. Переклад був здійснений за допомогою самого Брехта, у головній ролі славився Чарльз Лотон. Згодом, у 1974 році Лоузі адаптував п'єсу для кінематографу, поставивши у Великій Британії фільм «Галілео» з Хаїмом Тополем у головній ролі.

Перший повнометражний ігровий фільм «Хлопчик із зеленим волоссям» Джозеф Лоузі зняв у 1948 році. У цій притчі про право бути не таким, як усі, вже було закладено основний мотив подальшої творчості режисера: пильне вивчення поведінки людей у виняткових обставинах, що виявляють їх суть . Знявши кілька голлівудських фільмів із серії «чорних фільмів», Лоузі, відомий своїми лівими переконаннями, став жертвою маккартистського «полювання на відьом»: був звинувачений у зв'язках з комуністами та був включений до «Чорного списку» Голлівуду. Після цього Лоузі був вимушений поїхати в добровільне вигнання до Великої Британії.

Кар'єра в Європі

Оселившись в Англії, Джозеф Лоузі перший час був вимушений працювати під псевдонімами Віктор Генбері (фільм «Сплячий тигр», 1954) та Джозеф Волтон («Близький незнайомець», 1956), оскільки актори побоювалися, що після роботи у фільмах Лоузі у них теж можуть виникнути проблеми у Голлівуді. Як і в Америці, у Великій Британії Лоузі ставив переважно трилери, забарвлені гіркотою, почуттям безнадійності, з рідкісними ліричними епізодами. Найвідоміший з них, «Прокляті» (1961) — фантастичний трилер, спрямований проти загрози атомної війни.

Найбільший успіх у 1960-ті року Джозефу Лоузі принесли фільми, зняті у співдружності зі сценаристом Гарольдом Пінтером «Слуга» (, 1963), «Нещасний випадок» (, 1967, спеціальний приз журі МКФ в Канні) та «Посередник» (1971, «Золота пальмова гілка» Каннського кінофестивалю).

Загальна криза англійського кіно у 1970-ті роках змусила Джозефа Лоузі працювати в різних країнах Європи та світу. В Іспанії він знімає алегоричну драму переслідування «Ландшафт з фігурами» (1970), у Мексиці та Італії — «Вбивство Троцького» (1972), у Норвегії — «Ляльковий будиночок» (1973) за Ібсеном.

Після 1976 Джозеф Лоузі працював переважно у Франції, де зняв «Мосьє Кляйн» (1976) з Аленом Делоном у головній ролі (премії Сезар 1977 року за найкращий фільм та найкращу режисерську роботу) та один з найкращих фільмів-опер «Дон Жуан» на музику Моцарта (1979). Після цілковитої невдачі з екранізацією роману Роже Вайяна «Форель» (1982) Лоузі повернувся до Лондона.

Помер Джозеф Лоузі 22 червня 1984 року в Лондоні під час роботи над монтажем свого останнього фільму «Парилка».

Фільмографія

 — Хлопчик із зеленим волоссям / The Boy with Green Hair  — Без закону / Lawless  — Мародер / The Prowler  — Велика ніч / The Big Night  — Незнайомець у пошуках здобичі / Imbarco a Mezzanotte  — Сплячий тигр / The Sleeping Tiger  — Близький незнайомець / The Intimate Stranger  — Безжальний час / Time Without Pity  — Циганка та джентльмен / The Gypsy and the Gentleman  — Побачення наосліп / The Blind Date  — Злочинець / The Criminal  — Єва / Eva  — Слуга / The Servant  — Прокляті / The Damned  — За короля і батьківщину / King & Country  — Модесті Блейз / Modesty Blaise  — Нещасний випадок / Accident  — Таємна церемонія / Secret Ceremony  — Бум! / Boom!  — Ландшафт з фігурами / Figures in a Landscape  — Посередник / The Go-Between  — Вбивство Троцького / The Assassination of Trotsky  — Ляльковий будиночок / A Doll's House  — Галілео / Galileo  — Романтична англійка / The Romantic Englishwoman  — Мосьє Кляйн / Monsieur Klein  — Дороги Півдня / Les Routes du Sud  — Дон Жуан / Don Giovanni  — Форель / La truite  — Парня́ / Steaming

Нагороди та номінації

Рік Категорія Фільм Результат Венеційський кінофестивальЗолотий левЄва Слуга За короля і батьківщину Форель Нью-Йоркське коло кінокритиківНайкращий фільмСлуга Каннський кінофестивальЗолота пальмова гілкаМодесті Блейз Золота пальмова гілкаНещасний випадок Ґран-прі журі Золота пальмова гілкаПосередник Мосьє Кляйн Італійський синдикат кіножурналістівСрібна стрічка найкращому іноземному режисеровіСлуга За короля і батьківщину Посередник Премія BAFTAНайкращий британський фільмНещасний випадок Найкраща режисураПосередник Премія Sant JordiНайкращий іноземний фільмПосередник Премія СезарНайкращий фільмМосьє Кляйн Найкраща режисерська робота Найкращий фільмДон Жуан Найкраща режисерська робота

Примітки

Посилання Фільмографія на BFI Film & TV Database

Джозеф Лоузі на сайті oKino.ua