За́здрість — село в Україні, у Микулинецькій селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Тюсі, правій притоці Серету.

У зв'язку з переселенням жителів із облікових даних виключено хутір Поплави.

До вересня 2015 —адміністративний центр Заздрівської сільської ради. Від вересня ввійшло у склад Микулинецької селищної громади.

Населення — 920 осіб (2001)Р. Гогусь, М. Ониськів. Заздрість… — С. 599..

Географія

Розташоване на березі річки Тюха — правої притоки Серету, за 24 км від Теребовлі й 15 км від найближчої залізничної станції Микулинці — Струсів.

Передісторія

Поблизу села розкопано кілька курганів скіфських часів, знайдено кам'яний стовп із рунічними знаками (2-3 ст.), виявлено археологічні пам'ятки західноподільської групи скіфського часу, давньоруської культури та римські монети.

Історія

Перша писемна згадка — 1439.

Поселення Заздрість переважно заселялося втікачами, які переховувалися від панщини. Село виникло в кінці 18 століття. На початку 19 століття у селі вже було дві школи: у Старій Заздрості однокласна школа з українською мовою навчання і в Новій Заздрості — 4-х класова.

У 1854—1918 рр. у складі Теребовлянського повіту (Австро-Угорщина) .

Існувала також читальня «Просвіта», що на початку містилась у заможних господарів Дмитруся і Коберницького.

У відродженні національної свідомості велику роль відіграли Микола Дичковський, Іван Сліпий, Микола Дмитрусь, інші. Саме з цього середовища вийшов майбутній верховний архієпископ, патріарх Йосип Сліпий.

Після того, як місцевий поміщик почав грубо експлуатувати місцевих селян, у 1902 році тут виник великий страйк, у результаті якого селяни домоглися значних поступок збоку пана.

Під час Першої світової війни село було повністю зруйноване, але війт добився у 1917 році від австрійського уряду коштів і село було відбудовано.

1 серпня 1934 року село увійшло до складу новоутвореної сільської гміни Струсів.

У 2016 році проведено ямковий ремонт дороги Струсів-Заздрість.Триває ремонт дороги до малої батьківщини патріарха Йосифа Сліпого // Тернопільська ОДА. — 2016. — 14 липня.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Микулинецької селищної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу Тернопільського району.

Мікротопоніми

Назви піль: Воєводянка, Галицька, Комісарка, Копань, Ліски, Мазарка, Мушин горбГорбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — стор. 174.

Політика Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610834, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати зареєстровано 577 виборців, явка 50,78%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 32,40%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 20,21%, за «Європейську Солідарність» — 13,94%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 32,52%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 22,73%, за Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 12,59%.

Найпоширеніші прізвища

Гогус, Дичковський, Дмитрусь, Добрянський, Дюк, Мушинський, Сивуля, Мостова, Тернопільській, Сліпий, Шамлес.

Релігія церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього (1876, мурована, ПЦУ), церква Святого Йосифа Обручника (1911; перебудована з костелу 2007, УГКЦ), місійна станиця сестер Василіянок (1994, УГКЦ).

Пам'ятки Збереглася садиба батьків кардинала Й. Сліпого, на території якої відкрито 13 вересня 1998 року Музейно-меморіальний комплекс «Рідна хата» Патріярха Йосифа Сліпого. Комплекс збудований за спільним проектом А. Рудницького, М. Бевза, Ю. Дубика, О. Заліщука. Відзначений дипломом першого ступеня конкурсу на найкращий об'єкт, збудований в Україні у 1999 році.Черкес Б. С., Дида І. А. Андрій Маркович Рудницький // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — № 674, 2010. — С. 6—7.

Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Степова ділянка «Заздрість».

«Фіґурки»:

святого Миколая та Матері Божої святого Петра (1884) святого Антонія при в'їзді у село з написом «П + Іван Тернопільський 1901 р.» у дворі С. Вергун (1938) з написом «Непорочній Діві Марії» (1997).

Споруджено:

пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1970) встановлено пам'ятний знак на честь 100-річчя від дня народження кардинала Й. Сліпого (1992) його погруддя (1994; скульптор Е. Мисько)

Пам'ятні хрести:

на честь 5-ї річниці незалежності України (1996) 1000-ліття хрещення України-Руси (1998)

Насипано символічну могилу УСС (1990).

На західній околиці села розташована ботанічна пам'ятка природи місцевого значення "Степова ділянка «Заздрість».

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів імені кардинала Йосипа Сліпого, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку.

Населення

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКіл-тьЧасткаукраїнська92799.78%російська10.11%білоруська10.11%Усього237100%

Відомі люди

Народилися релігійні діячі: патріарх Йосиф Сліпий Т. Василевич о. Микола Дичковський — священик УГКЦ Михайло Дичковський — член-кореспондент Інженерної академії УкраїниІ. Дем'янова. Дичковський Михайло Григорович // лікар і громадський діяч Родіон-Пилип СліпийЯ. Гайдукевич, Б. Головин, М. Ковальчук, Г. Кушнерик, Б. Пиндус. Сліпий Родіон-Пилип Васильович // . Гуменюк Олег Мирославович (1972—2023) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Працювали, проживали Священик о. Володимир Бекасевич служив у с. Заздрість з 1970 року. Отець похований на Микулинецькому кладовищі Тернополя. Вчений, доктор архітектори Микола Бевз

Галерея

Примітки

Джерела Василь Буртник. Шлях до Волі. Р. Гогусь, М. Ониськів. Заздрість //  — S. 503.

Посилання