Гаспа́р Ное́ (; 27 грудня 1963, Буенос-Айрес, Аргентина) — французький і аргентинський кінорежисер та сценарист. Світову популярність здобув у 2002-у році після виходу на екрани скандального фільму «Незворотність» з Монікою Беллуччі і Венсаном Касселем в головних ролях. Неодноразовий учасник конкурсних програм провідних міжнародних кінофестивалів .

Біографія та творчість Народився 27 грудня 1963 року в Буенос-Айресі у сім'ї художника і соціальної робітниці.

Дитинство провів у Буенос-Айресі та Нью-Йорку, у 12 років разом з батьками переїхав до Франції, у Париж. У 17 років поступив до Школи Луї Люм'єра, закінчив його, натомість замість заняття кінематографом вирішив продовжити навчання на факультеті філософії в Університеті Парижу.

У 1985-му році влаштувався на посаду асистента аргентинського режисера Піно Соланаса на зйомках фільму «Танго. Вигнання Гарделя», де познайомився зі своєю майбутньою дружиною Люсіль Хадзіхалілович. Незабаром Ное зняв свою першу 18-хвилинну стрічку «Тінгарелла ді Луна». У 1988-му знову виступив в ролі асистента на зйомках фільму Піно Соланаса «Південь».

У 1991 році дебютував як режисер, знявши короткометражний фільм «Падаль», який взяв участь у низці конкурсних програм Каннського фестивалю та заслужив позитивні відгуки критиків. До 1993 року вирішив зняти розширену версію цього фільму, проте, зіткнувшись з проблемою фінансування, відмовився від задуму. У 1995 році спробував себе як кліпмейкер і редактор телепередач на каналі Canal+. У 1997-му на прохання свого друга режисера Яна Кунена зіграв епізодичну роль у фільмі «Доберман».

У 1998-у році зняв перший повнометражний фільм «Один проти усіх». Стрічку було представлено на Каннському кінофестивалі 1998 року, де вона отримала премію Mercedes-Benz Award, а також спеціальну премію, засновану низкою журналістів Франції.

У серпні 2001 року закінчив зйомки фільму «Незворотність», головні ролі в якому зіграли Моніка Беллуччі, Венсан Кассель і Альбер Дюпонтель. Фільм є нарізкою з тринадцяти епізодів різної тривалості. Це історія вагітної жінки та її бойфренда, розказана у зворотному хронологічному порядку: від трагічного фіналу глядач рухається до моменту, коли герої були щасливі й безтурботні. Упродовж стрічки періодично звучить фраза, яка у фіналі і підводить йому підсумок: «Час руйнує усе» («Le temps detruit tout»). Показаний у 2002 році в рамках конкурсної програми на Каннському фестивалі, фільм спричинив скандал через дві сцени: дев'ятихвилинного зґвалтування (знятого одним планом) героїні Алекс (Моніка Беллуччі) та жорстокого вбивства клієнта гей-клубу.

У 2006 році у рамках проекту «8», що об'єднало зусилля 8 режисерів для привернення уваги до восьми цілей розвитку тисячоліття, зняв документальний фільм про епідемію СНІДу в Буркіна-Фасо.

У 2009-му зняв фільм «Вхід у порожнечу», що оповідає про нічну танцюристку й подорожуючого між життям і смертю наркоторговця. Події фільму відбуваються в Токіо. Прем'єра чорнової версії відбулася у рамках Каннського фестивалю 2009 року. Фільм вийшов на кіноекрани у 2010 році, причому у Великій Британії і США демонструвалася його скорочена версія.

З початку 2011 року режисер працював над створенням одного з епізодів фільму під назвою «Гавано, я люблю тебе», який вийшов на екрани у 2012 році (співрежисери фільму — Бенісіо дель Торо, Пабло Траперо, Еліа Сулейман, Хуліо Медем, Хуан Карлос Табіо, Лоран Канте).

У одному з інтерв'ю Гаспар Ное повідомив, що збирається зняти еротичний фільм у форматі 3D. Цей проект було втілено у 2014–2015 році, коли був знятий і представлений публіці фільм «Любов». Його прем'єра відбулася на Каннському кінофестивалі в позаконкурсній програмі; як завжди у випадку з Ное, стрічка викликала полярні думки. У фільмі зображено повністю голих героїв, секс, зокрема і оральний, показаний занадто реалістично, причому статеві органи узяті великим планом. Крім того, в одній з еротичних сцен по сюжету фільму задіяні 17-річна дівчина і чоловік-транссексуал. У Росії стрічку було заборонено до широкого показу; в Україні фільм вийшов у прокат 15 жовтня 2015-го під назвою «Любов 3D».

У травні 2018 року на Каннському фестивалі відбулася прем'єра його нової картини «Екстаз». Фільм отримав престижну премію Art Cinema Award (премія Міжнародної конфедерації художнього кіно, C.I.C.A.E.), яка є головною нагородою у програмі «Двотижневик режисерів».

Крім того Гаспар Ное захоплений ідеєю створення документального кіно.

Особисте життя Він одружений з режисеркою Люсіль Хаджихалілович. Хоча він проживає і працює у Франції, він не має французького громадянства.

На початку 2020 року у Ное стався майже смертельний крововилив у мозок, який частково надихнув його на сюжет його фільму «Вихор».

Фільмографія Режисер (повнометражні фільми) Рік Українська назва Оригінальна назва ПриміткиОдин проти всіхSeul contre tousрежисер, сценаристНезворотністьIrréversibleрежисер, сценаристВхід у порожнечуEnter the Voidрежисер, сценаристЛюбовLoveрежисер, сценаристЕкстазClimax||режисер, сценарист, монтажер |- |||Lux Æterna||Lux Æternaрежисер, сценарист2021Вихоррежисер, сценарист

Режисер (короткометражні та середньометражні фільми) Рік Українська назва Оригінальна назва ПриміткиПадальCarneрежисер, сценаристСодомітиSodomitesрежисерЄваEvaрежисерЗаборонено до показу!Destrictedрежисер (епізод «We Fuck Alone»)88режисер, сценарист (епізод «СНІД»)42. Один порив уяви42 One Dream RushрежисерГавано, я люблю тебе7 días en La Habanaрежисер, сценарист (епізод «Ритуал»)Короткі історіїShort Playsрежисер Lux Æternaрежисер

Актор Рік Українська назва Оригінальна назва РольТанго, Гардель у вигнанніEl exilio de Gardel: TangosКулLe rocher d'AcapulcoЖан-Марк, озвучуванняДоберманDobermannLe marchand de merguez casher/Stunned Bypasser9 місяців суворого режиму9 mois fermeLe co-détenu chauve 1ЛюбовLoveНое, власник художньої галереї

Визнання

+ Рік Категорія Фільм Результат Кінофестиваль в Авіньйоні (Франція)Приз TournageПадаль Каннський кінофестивальПриз товариства драматичних авторів і композиторів (SACD) за найкращий короткометражний фільмПадаль Приз Mercedes-BenzОдин проти усіх Незворотність Вхід у порожнечу Премія Особливий поглядСім днів у Гавані Квір-пальмова гілкаЛюбов Приз Міжнародної конфедерації художнього кіно (C.I.C.A.E.)Екстаз ФанташпортуПриз міжнародного журі за найкращий фантастичний фільмПадаль Кінофестиваль франкомовних фільмів у НамюріЗолотий Байярд за найкращий фільмОдин проти усіх Сараєвський кінофестивальПриз ФІПРЕССІОдин проти усіх Кінофестиваль «Молодість»Найкращий повнометражний ігровий фільмОдин проти усіх Стокгольмський міжнародний кінофестивальБронзовий кіньОдин проти усіх Незворотність Кінофестиваль у СіджасіНайкращий фільмОдин проти усіх Найкращий сценарій Найкращий фільмВхід у порожнечу Спеціальний Приз журі Найкращий фільмЕкстаз Міжнародний кінофестиваль незалежного кіно в Буенос-АйресіНайкращий фільмОдин проти усіх Кінофестиваль андеґраундного кіно у БостоніНайкращий фільмОдин проти усіх Бостонське товариство кінокритиківНайкращий оператор (разом з Бенуа Дебі)Незворотність Премія «Боділ»Найкращий неамериканський фільмНезворотність Премія Вибір народуНайкращий режисерВхід у порожнечу Кінофестиваль фантастичних фільмів у Невшателі (Швейцарія)Приз Нарцис за найкращий ігровий фільмВхід у порожнечу Премія CinEuphoriaТОП фільмів десятиліття — Міжнародне змаганняНезворотність Премія «Люм'єр»Найкращий режисерЕкстаз

Примітки

Посилання