«Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс» (коротка назва — «Музей війни») — музей у Києві, Україна. Розташований на схилах правого берега Дніпра, на Печерську.

До 16 липня 2015 року мав назву: Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років».

Музей входить до переліку музеїв та заповідників, в яких зберігаються музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду УкраїниПро затвердження переліку музеїв та заповідників, в яких зберігаються музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України.

Історія

Створення музею війни (1943—1980) Задум і рішення про створення в Києві Музею історії війни виникли в червневі дні 1943 року, коли ще точилися запеклі бої з вигнання нацистських окупантів із теренів України. Проте першочергові завдання відбудови, розвитку економіки та соціальної сфери відсунули реалізацію цього питання до середини сімдесятих років минулого століття.

Важливим етапом на шляху до створення сучасного музею слід вважати республіканську виставку «Партизани України в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників», відкриту у квітні 1946 року в садибі Гальперіна і в жовтні прирівняну до музеїв 1-ї категорії. Розташовані в 19 залах в хронологічній послідовності документи, живопис, скульптура, фото, особисті речі героїв-партизанів показували «героїчну епопею боротьби українського народу проти німецько-фашистських загарбників. З 19 залів виставки 11 присвячені хронологічному показу історії партизанського руху на Україні в роки Великої Вітчизняної війни. Дальні зали знайомлять відвідувача з окремими видами бойової діяльності партизанів, з їхнім побутом, а також з підсумками партизанської боротьби на Україні»Кузовков І. Республіканська виставка «Партизани України в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників»: довідник / І. Кузовков, І. Дуб. – Київ: Українське видавництво політичної літератури, 1947. — 94 с..

На початку 1950 року виставку було закрито, а її матеріали передано у фондосховища Державного історичного музею (нині Національний музей історії України), на базі якого в 1970 році організовано творчу групу зі створення музею історії війни.

Будівництво Меморіального комплексу (1980—1981) Музей створений наказом Міністерства культури УРСР від 21 листопада 1973 р. № 501. Відкритий 17 жовтня 1974 року на честь 30-річчя визволення України від нацистських загарбників у Кловському палаці на Печерську.

Невдовзі розпочалося будівництво Меморіального комплексу «Український державний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років» на вулиці Січневого повстання, 44, який відкрився 9 травня 1981 року.

Першим гостем Музею став Генеральний секретар ЦК КПРС Леонід Брежнєв9 мая 1981 года, в Киеве торжественно открыли Музей истории Великой Отечественной войны 1941—1945 .

Основою для будівництва став творчий задум та ескізний проєкт відомого скульптора Є.Вучетича та архітектора Є.Стамо Після смерті Є. Вучетича у 1974 році роботу над монументом продовжив скульптор Василь Бородай.

Роботи виконав авторський колектив скульпторів і архітекторів Києва та Москви: В. Єлізаров (керівник), І. Іванов, Г. Кислий, І. Мезенцев, Ф. Согоян, М. Фещенко, В. Швецов, Є. Прокопов та інші. За однією з версій, на стадії попередньої розробки проєкту в ньому брала участь Галина Кальченко, яка, за словами Василя Бородая, стала прообразом монумента «Батьківщина-мати».

Скульптура «Батьківщина-мати» — суцільнозварна сталева споруда, звернута обличчям до Дніпра, яка складається з трьох шарів: основного сталевого каркаса вагою понад 280 т, допоміжного каркаса з обшивкою вагою 108 т і самої обшивки з півтораміліметрової нержавіючої сталі вагою 90 т, яку виготовлено з 27 багатотонних блоків. Спеціальний метод зварювання розроблений Інститутом електрозварювання імені Є. О. Патона. Загалом під час монтажу було покладено близько 30 км зварювальних швів. Щит має розмір 12х8 м; меч — довжину 16 м. На вістрі меча є спеціальний пристрій для гасіння коливань вітрового навантаження. Для пересування людей і технічного обслуговування скульптури всередині змонтовано два ліфти – похилий і вертикальний. На висоті 36,6 та 91,0 м обладнано оглядові майданчики, з яких відкривається панорама столиці України. У підніжжі монумента знаходиться Головний корпус Музею.

Музей за незалежної України (1991—2025) 21 червня 1996 року музею надано статус Національного. Відтоді він мав офіційну назву "Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років». 16 липня 2015 року відповідно до законів про декомунізацію музей отримав назву «Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс».

Російські удари по інфраструктурі

6 червня 2025 року, в нічний час, Росія завдала комбінованого ракетно-дронового удару по Україні. Одни з ударів припав на Київ, внаслідок якого, пошкоджень зазнав фасад Головного корпусу Національний музей історії України у Другій світовій війні. В підніжжі монументу вибуховою хвилею також було вибито склоВнаслідок нічної атаки на Київ постраждало підніжжя монумента Батьківщина-мати — фото. 06.06.2025, 11:12У Києві внаслідок російської атаки пошкоджено Музей другої світової війни. Подробиці та фото. // Автор: Дмитро Кропивницький. 06.06.2025, 13:25.

3 лютого 2026 року внаслідок російського обстрілу зазнала пошкоджень зала слави музею. За словами генерального директора Юрія Савчука було знищено близько 100 квадратних метрів особливого вітринного скла, яке простояло понад 44 роки та пошкоджені деякі конструкції кріплення скла.

Декомунізація 30 липня 2023 року з монумента «Батьківщина-мати» було частково демонтовано герб СРСРЗ монумента «Батьківщина-мати» у Києві почали знімати радянський герб: фото. 30.07.2023, 15:44З монумента «Батьківщина-мати» у Києві почали знімати радянський герб. // Автор: Ольга Фандоріна. 30.07.2023, 16:10, його повний демонтаж було завершено 1 серпня того ж рокуДекомунізація «Батьківщини-матері»: демонтаж герба СРСР завершено (відео). // Автор: Ростислав Вонс. 01.08.2023, 16:03. 6 серпня на монумент було встановлено тризубНа "Батьківщину-матір" у Києві встановили тризуб. 06.08.2023, 11:06.

9 серпня 2023 року, пресслужба Національного музею історії України у Другій світовій війні повідомила, що в подальшому планує прибрати на території комплексу всі символи, що транслюють імперські наративиНаціональний музей історії України у Другій світовій війні. Офіційна стор. Повідомлення від 09.08.2023Музей історії України у Другій світовій війні прибере всі імперські символи. // Автор: Марія Кабацій. 09.08.2023.

27 грудня 2024 року «Національний музей історії України у Другій світовій війні» повідомив про демонтаж літер та зображень радянської медалі «Золота зірка» з Алеї міст-героїв. У музеї також заявили, що це важливий та символічний крок щодо «переосмислення одного із основоположних пропагандистських міфів радянського тоталітарного режиму»У Києві з Алеї міст-героїв зникли Москва й Мінськ: Музей війни почав демонтаж радянських символів. // Автор: Тетяна Борисенко. 27.12.2024, 19:34У Києві демонтували літери та радянські символи на Алеї міст-героїв. // Автор: Андрій Лобанов. 28.12.2024, 01:50.

29 січня 2026 року зі скульптурної галереї "Герої фронту й тилу" Національного музею історії України у Другій світовій війні демонтували російськомовний напис "Их подвиги будут жить вечно их имена бессмертны", що залишилися з радянського періоду.

Директори музею Кирилюк Галина Степанівна — з листопада 1973 по жовтень 1976 р. Козлов Василь Андрійович — з жовтня 1976 по березень 1994 р. Артемов Олександр Сергійович — з квітня 1994 по лютий 2010 р. Ковальчук Іван Петрович — з лютого 2010 по грудень 2021 р. Савчук Юрій Костянтинович — з грудня 2021 по сьогодніРезультати конкурсного добору на посаду генерального директора національного музею історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс.

Меморіальний комплекс Меморіальний комплекс займає площу понад 11 га. До нього входять: музей з монументом «Батьківщина-мати», на скульптурі є два оглядових майданчики - на 36 і 91 м; головна площа з Алеєю міст-героїв і скульптурними композиціями «Форсування Дніпра» й «Передача зброї»; скульптурна галерея героїв фронту і тилу з бронзовими горельєфними композиціями; чаша «Вогонь Слави»; виставка бойової техніки і озброєння; окрема споруда Виставкового центру, де розгорнута експозиція «Україна - Розп'яття», присвячена російсько-українській війні, виставка «Знак на щиті» та музейне кафе; виставкові приміщення Нижньої та Верхньої брам.

Відкриті для відвідування екскурсантів літак Лі-2 і гелікоптери МіГ-23 та Мі-24В.

Експозиції Експозиції Музею знаходяться в різних приміщеннях Меморіального комплексу: в Головному корпусі, Виставковому центрі, Верхній і Нижній брамах. Час від часу відбуваються вуличні виставки.

Головний корпус Музею Головний експозиційний корпус музею знаходиться у підніжжі монумента "Батьківщина-мати". Це триповерхова споруда, яка вміщує до 30 тисяч чоловік. До 2022 року тут розміщувалася експозиція, присвячена історії українців у Другу світову війну, а також виставка "Український Схід". Діяли тимчасові виставки.

З 24 лютого 2022 до 23 жовтня 2023 року Головний корпус був повністю зачинений для відвідувачів.

З 20 жовтня 2023 року Головний корпус служить як виставковий простір. Нині до огляду доступні такі виставки.

Виставки Головного корпусу В Головного корпусі музею розгорнуто наступні виставки:

«Капсула часу»

Під склепінням скульптури «Батьківщина-мати» для відвідувачів доступні сім залів, які присвячені історії України у Другій світовій війні 1939-1944 років.

«Загроза z неба»

Проєкт-застереження про небезпеку, яку несуть українцям ворожі безпілотники, націлені на сили оборони, цивільні об'єкти, зокрема критичну, економічну, соціально-культурну інфраструктуру тощо. Водночас це нагадування про необхідність допомагати українським захисникам, зокрема й для забезпечення їх новітніми засобами виявлення та ураження цілей, серед яких дедалі більшу роль відіграють БпЛА. На виставці представлено безпілотні літальні апарати різних типів, які використовують російські агресори для розвідки та ураження наземних цілей.

Війна: Зворотна перспектива

Виставка є спробою охопити історію Другої світової та російсько-української війн через художні рефлексії. Куратори відібрали зразки мистецтва, що несуть різну образність й відмінні ідеї. Але в обох випадках вони відображають найтрагічніші періоди української історії.

У проєкті представлено роботи 41 сучасного митця з усієї України (м. Київ, Одеса, Дніпро, Луцьк, Івано-Франківськ) і 40 художників, чиї твори зберігаються у фондовій колекції Музею. Це понад 150 артефактів на площі майже 2 тис. кв. м усередині постаменту скульптури «Батьківщина-мати».

Олександр Ройтбурд, Матвій Вайсберг, Георгій Сенченко, Арсен Савадов, Антон Логов, Роман Мінін, Назар Білик, Альбіна Ялоза, Рустем Скибін та інші – кожен осмислює своє сьогодення у творчості. Поруч – роботи українських художників періоду Другої світової війни, що показують її повсякдення та наслідки.

Проєкт «Війна: зворотна перспектива» дає змогу поглянути на реальність воєнного минулого з відстані років. Спробувати зрозуміти, що зумовило події, у яких ми перебуваємо тепер. Наважитись, спираючись на пережите, уявити те, що чекає на нас попереду. Це масштабний мистецький експеримент, покликаний переосмислити історію і теперішнє українського народу в часи збройного протистояння з агресором. Він послідовно зіставляє мистецтво та хроніку Другої світової та російсько-української війн, виокремлюючи в них спільне для нас і попередніх поколінь українців — травму та надію.

Українська ялинкова прикраса: від XIX століття і до сьогодення