Антимакасар — тканинна або паперова серветка різної величини і форми (частіше прямокутної) , яка кладеться на спинки та підлокітники м'яких диванів і крісел, щоб запобігти забрудненню оббивки меблів . Назва походить від макасарової олії, якою чоловіки вікторіанської Англії укладали зачіски. Вона була настільки жирною, що для захисту меблів від неї на меблі надягали спеціальну матерію — антимакасар.
Історія На початку XIX століття в Англію імпортувалася олія з острова Сулавесі (зараз Індонезія). Головне місто острова називається Макасар, і по його назві стали стало іменувати макасарською. Сама вона добувалася з плодів дерева шлейхера трипарна. В Англії його ароматизували і продавали як корисну мазь для волосся, а також рекламували як засіб від облисіння.
Олія стала популярно у чоловіків, які стали змащувати їм волосся для фіксації зачіски (надалі з цієї отримали бріолін). В міру поширення моди на цю мазь господині будинків стали накривати спинки м'яких меблів, яких торкалися голови, шматками недорогої тканини. Спочатку мета була одна — уберегти дорогу оббивку від незмивних плям олії, але незабаром в'язані та саморучно вишиті деколи з шовку або вовни накидки стали також своєрідною прикрасою, гордістю рукодільниць. Приблизно з 1850 року такі накидки стали називати антимакасарами. А з 1865 року ними стали накривати і спинки крісел в театрах.
В даний час антимакасари зазвичай використовують на підголівниках сидінь літаків, поїздів та автобусів.
Примітки
Посилання Encyclopædia Britannica