Брем Стокер (; 8 листопада 1847, Дублін, Ірландія — 20 квітня 1912, Лондон) — ірландський письменник. Найвідоміший роман — «Дракула», який був неодноразово екранізований.
Біографія Абрахам «Брем» Стокер народився 8 листопада 1847 року в Дубліні. У дитинстві через хворобу він до семи років не міг вставати й ходити. Ця обставина залишила слід у творчості письменника — граф Дракула, персонаж його головного роману, багато часу проводить уві сні. Проте, подолавши хворобу, Стокер під час навчання в університеті Дубліна був хорошим футболістом і легкоатлетом.
Після закінчення з відзнакою математичного факультету Триніті-коледжу Стокер тривалий час працював на державній службі, одночасно виступаючи на сторінках дублінської газети «The Evening Mail» як журналіст і театральний критик. У цей час у нього зав'язалися дружні стосунки з англійським актором Генрі Ірвінгом. 1878 року Ірвінг запропонував Стокеру стати директором-розпорядником театру «Ліцеум» (Lyceum Theatre), і Стокер переїхав до Лондону. Протягом 27 років Стокер був менеджером Ірвінга до самої його смерті в 1905 році. Стокер важко переживав смерть друга — з ним стався удар, і цілу добу він не приходив до тями.
Дружба з Ірвінгом допомогла Стокеру увійти у вищий світ Лондону й познайомитися з Артуром Конан Дойлем та Джеймсом Вістлером. Стокер був одружений з Флоренс Белком, у яку був закоханий Оскар Уайльд.
Стокер є автором безлічі творів, але славу йому приніс тільки роман «Дракула», опублікований у 1897 році і написаний під впливом творчості Джозефа Шерідана Ле Фаню (1814—1873) і його готичної вампірської новели «Кармілла» (1872). Над романом Стокер працював вісім років, вивчаючи європейський фольклор і легенди про вампірів.
Син Брема Стокера та його дружини Флоренс Белкхем, Ірвінг Ноель Торнлі Стокер, народився 31 грудня 1879 року, а помер 16 вересня 1961 року, Острів Вайт, Велика Британія.
Брем Стокер помер у Лондоні 20 квітня 1912 року через прогресуючий параліч.
Вшанування пам'яті 8 листопада 2012 року Google відзначив 165 років від дня народження Брема Стокера святковим логотипом. Він розмістив на головній сторінці дудл у вигляді картини за сюжетом найпопулярнішого роману автора. Літери зі слова «Google» використано з обкладинки першого видання «Дракула», опублікованого в 1897 році.
Бібліографія
Романи і новели 1875 — Проїзд Прімроуз (); 1890 — Перевал змії (); 1891 — Сім золотих ґудзиків (); 1895 — Води Моу (); Плече Шасти (); 1897 — Дракула (); 1898 — Міс Бетті (); 1902 — Таємниця моря (); 1903 — Скарб семи зірок (); 1905 — Брама життя (); 1908 — Леді Етлін (); 1909 — Дама в савані (); 1911 — Лігво білого хробака ().
Збірники оповідань 1881 — Під заходом (); 1908 — Занесені снігом (); 1914 — Гість Дракули та інші дивні розповіді ().
Оповідання поза збірками
1872 — Кришталева чаша ().
Нон-фікшн 1879 — Обов'язки дрібних клерків в Ірландії (); 1906 — Приватні спогади про Генрі Ірвінга (); 1910 — Знамениті ошуканці (); 1998 — Великі історії про привидів ().
Екранізації
1922 — «Носферату. Симфонія жаху» (реж. Фрідріх Мурнау) 1931 — «Дракула» (реж. Тод Броунінг та Карл Фройнд) 1931 — «Дракула» (реж. Джордж Мелфорд) 1958 — «Дракула» (реж. Теренс Фішер) 1968 — «Дракула повстав з могили» (реж. Фредді Френсіс) 1970 — «Шрами Дракули» (реж. Рой Бейкер) 1971 — «Кров з гробниці мумії» (реж. Майкл Каррерас) 1972 — «Дракула, рік 1972» (реж. Алан Гібсон) 1976 — «Дракула — батько і син» (реж. Едуар Молінаро) 1978 — «Носферату — привид ночі» (реж. Вернер Герцог) 1979 — «Дракула» (реж. Джон Бедем) 1980 — «Воскресіння з мертвих» (реж. Майк Ньюелл) 1985 — «Гробниця» (реж. Фред Олен Рей) 1988 — «Лігво білого черв'яка» (реж. Кен Рассел) 1988 — «Носферату у Венеції» (реж. Клаус Кінскі та ін.) 1992 — «Дракула Брема Стокера» (реж. Френсіс Форд Коппола) 1995 — «Щурові похорони за Бремом Стокером» (реж. Ден Голден) 1995 — «Дракула: Мертвий і задоволений цим» (реж. Мел Брукс) 1998 — «Зодчий тіней» (реж. Джеймі Діксон) 2000 — «Дракула 2000» (реж. Патрік Люссьє) 2006 — «Відвідини Дракулової родини» (реж. Монік Брет) 2012 — «Дракула 3D» (реж. Даріо Ардженто) 2013—2014 — «телесеріал Дракула» (різні режисери) 2014 — «Дракула. Невідома історія» (реж. Гарі Шор) 2020 — «Дракула» (реж. Марк Гетісс, Стівен Моффат) 2023 — «Ренфілд» (реж. Кріс Маккей) 2023 — «Остання подорож „Деметра“» (реж. Андре Овредал) </div> 2024 — «Носферату» (реж. Роберт Еґґерс) 2025 — «Дракула: Історія кохання» (реж. Люк Бессон)
Див. також Дочка Дракули
Виноски
Примітки
Джерела h2g2 article on Bram Stoker Bram Stoker's brief biography and works The Stoker Dracula Organisation