Генна́дій Ві́кторович Медве́дєв (8 березня 1973 — 18 лютого 2015) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Короткий життєпис Служив як строковик у Туркменистанському ВО, учасник війни в Афганістані. Після розпаду СРСР дослужував в Одесі. Проживав у мікрорайоні Сонячний, працював чоботарем, на Криворізькому рудоремонтному заводі. Відкрив у 1990-х власну чоботарню, дружина покинула аптеку та пішла працювати на підприємстві чоловіка.
У часі війни — командир машини, 40-й окремий мотопіхотний батальйон — 17-та окрема танкова бригада.
17 лютого 2015-го під Дебальцевим на блокпосту «Зірка» поранений осколком у стегно. При медичній евакуації машину обстріляли терористи, Медведєв зазнав смертельного осколкового поранення в голову.
Відтоді його вважали зниклим безвісти; упізнаний серед загиблих, похований у Кривому Розі, 9 березня в місті оголошено Днем смутку. Вдома лишилася дружина Ася, батько, дочка Діана.
Нагороди За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений 27 червня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). медаль УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно) відзнака міста Кривий Ріг «За Заслуги перед містом» 3 ступеня (посмертно) відзнака 40-го батальйону «Мужність. Честь. Закон.» (посмертно)
Джерела
Медведєв Геннадій Вікторович // Книга пам'яті загиблих http://www.0564.ua/news/761727 «Поіменно» Випуск 12. Геннадій Медведєв Дніпродзержинські волонтери привезли у Дніпропетровськ тіла двох бійців