Кордієрит — мінерал класу силікатів. Метасилікат магнію та алюмінію кільцевої будови. Історія та етимологія Мінерал був відомий Аврааму Готтлобу Вернеру (1749—1817) і отримав назву «іоліт» — від грецька ἴον [іон] — «фіолетовий» і λίθος [літос] — камінь, разом «фіолетовий камінь» — через його чорно-блакитний колір, який має тенденцію до фіолетового, що нагадував Вернеру фіалку.
У 1809 році французький мінералог П'єр Луї Антуан Кордьє (1777–1861) дав мінералу назву «Dichroite» («двоколірний»; див. «Description du dichroite», опублікований у 1809 році). Однак, оскільки властивість мінералу насправді є плеохроїзм, французький мінералог та колекціонер Дж. А. Г. Лукас (J. A. H. Lucas) у 1813 році перейменував його в кордієрит.
Загальний опис Хімічна формула: Mg2Al3[AlSi5O18] або (Mg; Fe2+)2Al4Si5O18.
Містить (%): MgO — 13,68; Al2О3 — 34,96; SiO2 — 51,36.
Домішки: FeO, CaO, Na2O.
Сингонія ромбічна.
Густина 2,57-2,66.
Твердість 7-7,5.
Безбарвний, синій.
Блиск скляний.
Злам раковистий.
Крихкий.
Диморфний з індіалітом; утворює ряд із секанінаїтом (багатий на залізо аналог кордієриту).
Асоціація: силіманіт, калійний польовий шпат, мусковіт, біотит, корунд, шпінель, гранат, андалузит.
Породотвірний мінерал кордієритових ґнейсів і сланців. Поширений в термічно метаморфізованих глинистих відкладеннях. Характерний для порід з надлишком алюмінію і малим вмістом лугів та кальцію. Іноді пов'язаний з пегматитовими утвореннями. Знаходиться також у магматичних породах (андезитах і гранітах). Прозорі різновиди кордієриту використовують як дорогоцінне каміння.
Знахідки відомі в ряді країн світу: Баварія, Німеччина; Орійярві та Леппявірти, Фінляндія. У Норвегії, в Крагерао. У районі гори Біті, Мадагаскар. Також у Зімбабве, Намібії, Шрі-Ланці, у Індії, Австралії (Північна територія), Україні. У США, штати Нью-Гемпшир, Коннектикут та ін. В Канаді, провінція Манітоба.
Різновиди Розрізняють: кордієрит бериліїстий (відміна кордієриту з околиць Вежни (Моравія, Чехія), яка містить до 1,94 % ВеО); кордієрит водний (змінений кордієрит); кордієрит залізистий (відміна кордієриту з родовища Сасаго (Японія), яка містить до 15,5 % FeO); кордієрит-пініт (змінений кордієрит); α-кордієрит (кордієрит); β-кордієрит (штучна низькотемпературна поліморфна модифікація кордієриту, яка синтезована за гідротермальних умов); γ-кордієрит (індіаліт — магніїстий різновид кордієриту, Mg2Al3[AlSi5O18]). кордфефагіт — кордієрит з підвищеним вмістом води та Fe2+. Прихованокристалічна асоціація слюд та інших шаруватих силікатів. Осн. знахідка — гранітоїди Бердичівського масиву (Україна).
Галерея
Див. також Список мінералів
Примітки
Література
Dana, E.S. (1892) Dana's system of mineralogy, (6th edition), 419-421.
Посилання Mineral galleries https://web.archive.org/web/20090924071327/http://www.gemstone.org/gem-by-gem/english/iolite.html