Єпископ Іриней (в житті Харисим Михайлович Орда; 22 серпня 1837 — 10 квітня 1904) — український релігійний діяч в добу Російської імперії. Єпископ відомства православного сповідання Російської імперії. Духовний письменник, магістр богослов'я.
Біографія Народився в 1836 році в селі Самовиця Полтавської губернії. Його батько був священиком, який досяг сану без освіти, завдяки доброму поводженню й хорошим здібностям і навичкам до служби церковної з «дяків».
Отримав освіту в Полтавській духовній семінарії та Київській духовній академії.
26 квітня 1861 після закінчення Київської духовної академії зі ступенем кандидата богослов'я був призначений наставником в Катеринославську духовну семінарію, де пробув до 1864 року. У тому ж році захищається на ступінь магістра богослов'я і переводиться в Київську семінарію наставником Священного Писання.
25 вересня 1877 висвячений в сан ієрея і призначений законовчителем в Київську III-ю гімназію із призначенням викладачем в духовній семінарії.
З 1880 року — благочинний Києво-Подільських церков.
4 серпня 1883 пострижений у чернецтво і був призначений ректором Київської духовної семінарії з возведенням у сан архімандрита.
9 травня 1888 в Києво-Печерській Лаврі хіротонізований на єпископа Уманського, вікарія Київської митрополії.
З 12 липня 1890 — єпископ Чигиринський, вікарій Київської єпархії.
З 19 грудня 1892 — єпископ Могилевський і Мстиславський.
З 17 липня 1893 — єпископ Тульський і Бєлевський.
З 2 листопада 1896 — єпископ Подільський і Брацлавський.
З 29 березня 1900 — єпископ Єкатеринбурзький і Ірбітський.
З 28 березня 1902 — єпископ Орловський і Севський.
Був талановитим проповідником, духовним письменником і лінгвістом. Володів грецькою, англійською, французькою та німецькою мовами. Видавав і редагував журнал «Недільне читання», редагував журнал «Інструкція для сільських пастирів».
Помер 10 квітня 1904, раптово від паралічу серця; був похований біля південної стіни в Успенському храмі на Архієрейському обійсті. У 1920-і роки могили похованих в Успенському соборі п'яти архієреїв були спаплюжені і розграбовані, кістки розкидані, а черепа викрадені; збереглася лише одна голава преосвященного Іринея.
Творчість «История Церковной истории». «Труды Киев. Д. А.» 1891, № 6, 8, 11. «Руководство к последовательному чтению пророческих и учительных книг Ветхого Завета». Поучения Иринея, епископа Екатеринбургского и Ирбитского. Екатеринбург, 1901. «Руководственное пособие к пониманию Псалтири» М.: «Лествица»; СПб.: Северо-западный Центр православной литературы «Диоптра», 2000. (По изд. 1882 г.) Отзыв о поучениях см. "Прибавление к «Церк. Вед.» 1901. — № 4. — С. 1671—1674. Отдельные поучения см. "Прибавление к «ЦВ» 1902. — № 8. — С. 263. Отдельные поучения см. «Прибавление к „ЦВ“» 1902. — № 22. — С. 695. «Руководитель к толковому чтению Библии». «Разбор сочинения Ренана» — «Жизнь Иисуса». «За веру и против неверия». «Подол. Еп. Вед.» Киев, 1899. «Речь при пострижении в монашество инспектора Могилевской духовной семинарии о. Аркадия Константиновича». "Прибавление к «ЦВ» 1893. — № 17. — С. 680—681. О религиозном воспитании детей. — Калуга, Сардоникс, 2004.
Переклади «Земне життя Господа Спасителя» (переклад з німецької). Київ, 1874—1882 рр. «Тлумачення Псалтиря Загабена» (переклад з грецької). «Мученики Колізея» (переклад з англійської). «Пастирські послання Св. Ап. Павла» (переклад з французької).
Посилання Ириней (Орда) http://www.sbs-orel.ru/old/gazeta/g2004-01.html