Вища рада правосуддя (ВРП) — колегіальний, незалежний конституційний орган державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
Вища рада правосуддя була утворена у 2017 році на заміну Вищій раді юстиції.
Наприкінці 2021 року розпочала роботу Етична рада, що мала перевірити усіх членів ВРП на доброчесність. Після цього більшість членів ВРП добровільно пішли з посади через незгоду із можливістю їх перевірки, і з 22 лютого 2022 року ВРП втратила повноважність. Через два дні розпочалося повномасштабне вторгнення Росії до України, однак більше ніж 10 місяців ВРП не працювала, через що увесь цей час було неможливо призначити або звільнити суддів, а також затримати чи відсторонити від роботи суддів-колаборантів. ВРП відновила кворум лише 12 січня 2023 року, після закінчення перевірки кандидатів до ВРП і затвердження нових членів ВРП.
Історія
Вища рада юстиції (1998–2017)
Попередником Вищої ради правосуддя була Вища рада юстиції (ВРЮ), яка була утворена у 1998 році відповідно до Конституції України 1996 року.Євдокимов В.О., Полтавець Ю.П. Витоки створення Вищої ради юстиції.
До Вищої ради юстиції входило 20 осіб, 17 з яких призначалися шістьма різними органами, а 3 осіб входили до неї за посадою.
Вища рада юстиції проіснувала до 2017 року, коли вона була реорганізована у Вищу раду правосуддя відповідно до Перехідних положень змін до Конституції України щодо правосуддя, Перехідних положень до Закону «Про судоустрій і статус суддів» та Перехідних положень до Закону «Про Вищу раду правосуддя».
Утворення Вищої ради правосуддя (2017) 5 січня 2017 року набув чинності Закон України «Про Вищу раду правосуддя».
12 січня 2017 року Вища рада юстиції (ВРЮ) ухвалила рішення про свою реорганізацію у Вищу раду правосуддя на виконання Перехідних положень змін до Конституції України щодо правосуддя, Перехідних положень до Закону «Про судоустрій і статус суддів» та Перехідних положень до Закону «Про Вищу раду правосуддя». Також ВРЮ утворила Комісію з питань реорганізації Вищої ради юстиції та утворення Вищої ради правосуддя і затвердила порядок здійснення заходів, пов’язаних з цим, а діючі члени Вищої ради юстиції набули статусу членів Вищої ради правосуддя.
30 травня 2017 року Вища рада правосуддя повторно обрала своїм головою Ігоря Бенедисюка.
16 квітня 2019 року ВРП задовольнила заяву Ігора Бенедисюка про припинення його повноважень як голови ВРП, і обрала новим головою Володимира Говоруху.
24 вересня 2019 року ВРП Володимир Говоруха достроково подав у відставку за станом здоровʼя. Новим головою був обраний колишній суддя Апеляційного суду Волинської області Андрій Овсієнко.
Утворення Етичної ради (2021)
14 липня 2021 року Верховна Рада України внесла зміни до закону «Про Вищу раду правосуддя», якими було утворено новий незалежний орган — Етичну раду, яка має оцінювати на доброчесність усіх кандидатів до Вищої ради правосуддя, а також має провести одноразове оцінювання усіх діючих членів ВРП на відповідність їх критеріям професійної етики та доброчесності. Також закон визначив порядок діяльності Служби дисциплінарних інспекторів як самостійного структурного підрозділу Секретаріату ВРП, їхнє призначення за результатами конкурсу, правовий статус та обсяг повноважень. Дисциплінарні інспектори відтепер мали попередньо перевіряти скарги щодо суддів. 5 серпня ВРП зупинила розподіл дисциплінарних скарг через ці зміни.
Перший склад Етичної ради було затверджено 9 листопада 2021 року після тривалого блокування з боку Ради суддів України та діючої Вищої ради правосуддя. До складу Етичної ради увійшли 3 кандидати рекомендовані Радою суддів України і 3 кандидати рекомендовані міжнародними експертами.
20 січня 2022 року два чинні члени ВРП Олексій Маловацький та Павло Гречківський подали у відставку. Їхня відставка була прийнята ВРП, і 26 січня став останнім днем їх повноважень. Обидва раніше були фігурантами гучних скандалів і могли бути першочерговими кандидатами на звільнення з ВРП за рішенням Етичної ради. Олексій Маловацький до цього майже рік виконував обовʼязки голови ВРП як заступник голови ВРП.
З 24 січня 2022 року обовʼязки голови ВРП почав виконувати Віктор Грищук як найстарший за віком член ВРП.
8 лютого 2022 року Етична рада розпочала оцінювання діючих членів ВРП на відповідність критерію професійної етики да доброчесності, а вже 9 лютого більшість членів ВРП заявили, що готові звільнитися, оскільки не вважали для себе прийнятною участь у процедурах оцінювання, ініційованих Етичною радою.
21 лютого 2022 року Етична рада розпочала проведення співбесід із кандидатами до Вищої ради правосуддя.
Перерва у роботі (2022–2023) 22 лютого 2022 року 10 із 15 діючих членів ВРП достроково склали повноваження за власним бажанням через незгоду з діяльністю Етичної ради. Таким чином, Вища рада правосуддя втратила кворум і припинила свою роботу.
24 лютого 2022 року почалося повномасштабне вторгнення Росії до України, тому раніше заплановані Етичною радою співбесіди із кандидатами до ВРП були відкладені.
15 березня 2022 року Верховна Рада України внесла зміни до закону «Про судоустрій і статус суддів», якими на час дії воєнного стану передала частину повноважень недіючої ВРП до Державної судової адміністрації та голови Верховного Суду. Зміни набули чинності 22 березня.
18 квітня 2022 року Фундація DEJURE, Центр протидії корупції, Автомайдан, Центр політико-правових реформ та Коаліція Реанімаційний пакет реформ закликали Верховну Раду України внести зміни до законодавства, що дозволять у максимально стислі строки відновити роботу ВРП відповідно до Конституції та розпочатої Президентом України судової реформи.
4 і 6 травня 2022 року Етична рада провела співбесіди з 4 діючими членами ВРП, і 7 травня ухвалила остаточне рішення про відповідність їх критеріям професійної етики та доброчесності. Було вирішено, що Віктор Грищук не відповідає цим критеріям, а решта троє членів ВРП — відповідають.пʼятий діючий член ВРП, Голова Верховного Суду, входить до ВРП за посадою, тож його оцінювання Етичною радою не передбачено законом Грищука так було відсторонено від посади, і його повноваження були призупинені до прийняття відповідного рішення зʼіздом представників юридичних ВНЗ та наукових установ, за квотою якого він був обраний до ВРП.
11 травня 2022 року було повідомлено, що після відсторонення Віктора Грищука виконувати обов’язки голови ВРП почав Віталій Саліхов як найстарший за віком член Ради.
26 травня 2022 року три діючі члени ВРП звернулися до суб’єктів формування ВРП із закликом вжити всіх необхідних заходів для заповнення вакансій у ВРП за квотою кожного з них.
27 травня 2022 року Етична рада відновила проведення співбесід з кандидатами до Вищої ради правосуддя. Цього дня було проведено співбесіди із 4 кандидатами. Етична рада вирішила не транслювати ці і наступні співбесіди онлайн через воєнний стан, однак представники громадських організацій висловили незгоду із цим рішенням, про що опублікували відповідну заяву. Зокрема, заяву підписали представники Автомайдану, Фундації DEJURE, Центру політико-правових реформ, Центру протидії корупції та Реанімаційного пакету реформ.
15 серпня 2022 року Верховна Рада України обрала за своєю квотою до ВРП двох із чотирьох членів, раніше перевірених Етичною радою. Ними стали Роман Маселко та Микола Мороз, яких до того закликали обрати громадські активісти. Посол Євросоюзу Матті Маасікас привітав це призначення.
19 серпня 2022 року з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ не зміг подолати негативний висновок Етичної ради щодо Грищука, тож він втратив посаду у ВРП. Водночас зʼїзд обрав до ВРП Дмитра Лук'янова.
11–12 січня 2023 року позачерговий XIX-й зʼїзд суддів України обрав 8 членів Вищої ради правосуддя за своєю квотою. Так було відновлено повноважність ВРП, оскільки у ній стало 15 чинних членів. Посол ЄС в Україні Матті Маасікас привітав обрання восьми нових членів Вищої ради правосуддя. Посли G7, які раніше наголошували на необхідності якнайшвидшого відновлення роботи ВРП, також привітали рішення з’їзду та висловили сподівання на подальший прогрес у судовій реформі.
Відновлення роботи (2023 - 2024) 19 січня 2023 року відбулося перше засідання Вищої Ради Правосуддя після 11-місячної перерви у роботі. На засіданні розглядалося питання щодо затвердження позиції ВРП до проєкту постанови Кабміну «Про затвердження Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки», розробленого НАЗК. Після 7-годинного обговорення ВРП підтримала проєкт із зауваженнями.
23 січня 2023 року ВРП обрала своїм головою Григорія Усика.
1 червня 2023 року Вища рада правосуддя призначила 16 членів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ) з попередньо відібраних 32 кандидатів. Це рішення дозволило відновити роботу ВККСУ, яка не працювала з 2019 року.
3 серпня 2023 року ВРП визначила склад своїх дисциплінарних палат: до трьох палат увійшли по пʼять діючих членів ВРП. Водночас Голова ВРП Григорій Усик та Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко не були призначені до жодної з палат.
9 серпня та 6 вересня 2023 року Верховна Рада ухвалила два закони, якими відновлювалася дисциплінарна функція ВРП та впроваджувався прозорий конкурс до Служби дисциплінарних інспекторів.
19 жовтня 2023 року ВРП ухвалила рішення відновити з 1 листопада розподіл між членами Ради дисциплінарних скарг, оскільки новий закон дозволив членам Ради здійснювати дисциплінарні функції до формування Служби дисциплінарних інспекторів. До цього ВРП не могла виконувати цю функцію більше 2 років через попередні зміни у законодавстві та вторгнення Росії, тому за цей час у ВРП накопичилося понад 12 тисяч нерозглянутих скарг щодо дисциплінарного проступку судді. Також цього дня ВРП обрала строком на два роки секретарів трьох Дисциплінарних палат.
1 листопада 2023 року розпочався автоматизований розподіл дисциплінарних скарг. Скарги було вирішено розподілити на кілька черг розгляду:
спочатку розглядаються 800 скарг, у яких провадження було розпочато, але не завершено; потім скарги на попередні рішення щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності; потім послідовно будуть розподілятися близько 11 500 скарг, що надійшли з 5 серпня 2021 року до 31 жовтня 2023 року; також буде здійснюватися розподіл нових справ та матеріалів, що надходитимуть з 1 листопада 2023 року. 22 листопада 2023 року після тривалої перерви розпочалися засідання Дисциплінарних палат ВРП.
Робота 2025 року Упродовж січня — березня 2025 року ВРП ухвалила рішення щодо звільнення 64 суддів. За загальними обставинами звільнено 47 суддів, а особливими обставинами Вищою радою правосуддя звільнено 17 суддів. За цей же період часу ВРП ухвалила внести Президентові України подання про призначення 36 суддів до місцевих загальних судів — 33 судді; до місцевих господарських судів — 3 судді.
Завдання Згідно зі статтею 131 Конституції України, в Україні діє Вища рада правосуддя, яка: вносить подання про призначення судді на посаду; ухвалює рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності; розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора; ухвалює рішення про звільнення судді з посади; надає згоду на затримання судді чи утримання його під вартою; ухвалює рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя; вживає заходів щодо забезпечення незалежності суддів; ухвалює рішення про переведення судді з одного суду до іншого; здійснює інші повноваження, визначені цією Конституцією та законами України.
Стаття 131 в редакції Закону № 1401-VIII від 02.06.2016
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»:
1. Вища рада правосуддя: