Тетяна Вікторівна Сама́я (нар. 14 вересня 1968 р. у Києві), сценічне ім’я «Сама́я-Т» — українська співачка, викладачка, мистецтвознавиця. Заслужена артистка України, кандидат мистецтвознавства, професор кафедри естрадного співу КМАЕЦМ.
Життєпис Народилася 14 вересня 1968 р. у Києві. Має сестру.
У домі була велика кількість платівок та грамзаписів. З раннього дитинства в програму сімейних свят обов’язково входив сольний виступ Тетяни, де вона вражала присутніх пісенним репертуаром усіх жанрів та напрямів. Привертала увагу манера виконання відомих пісень та точне мелодійне інтонування.
У 5 років батьки відвели Тетяну у підготовчий клас фортепіано київської музичної школи ім. В. Косенка. З першого класу 6-річна Тетяна стає солісткою двох дитячих хорів (хор музичної школи і танцювальний колектив ЗОШ № 56), з якими представляє район і місто на оглядах, конкурсах і фестивалях. Батько часто водив сестер на концерти в палац «Україна».
1987 року Тетяна Самая завоювала звання лауреатки на Другому Московському фестивалі мистецтва. Успішно закінчила музичну школу. У цьому році знаходить своє покликання, виступаючи у складі багатьох юнацьких рок-гуртів та ансамблів. Одночасно бере уроки хореографії та за короткий час стає солісткою танцювального колективу «Квітень», який гастролює Україною та за її межами.
Після вступних іспитів до Київського Державного училища естрадно-циркового мистецтва зарахована одразу на другий курс.
Творчість Поєднуючи навчання, була запрошена на професійну сцену солісткою-вокалісткою до Київського театру естради. Пізніше — у Київський Державний мюзик-хол. З 1991—1992 рр. — ведуча солістка Ялтинського філіалу Кримської філармонії.
Складні соціальні обставини (1991 рік) збіглись із великими гастрольними поїздками по колишньому СРСР. Громадянське безладдя та комендантські години у кавказьких регіонах, промерзлі готелі та грубість до артистів у Сибіру, невиплата гонорарів, ліквідація провідних творчих колективів змушували до сумнівів у продовженні кар’єри співачки. Додому співачка приїздить хвора та з твердим рішенням зупинитися, проте скоро відновлюється. У ніч на Різдво 1992 знайомиться зі Стасом Макієвським, що став її чоловіком і продюсером як Самаї-Т (з 1994 року).
З 1994 до 1996 року співачка виступає з сольними номерами у київських нічних клубах. Формуються програми різних стилів урбаністичної музики: від романсів до популярних пісень, від відомих міжнародних хітів до джазових стандартів. У результаті визначається пісенний стиль.
Весною 1996 року поет-пісняр Юрій Рибчинський, побачивши виступ Самаї-Т, відзначив: «Її вже нема чому навчати! Настав час представляти…» — і для неї, у співавторстві з композитором Ігорем Покладом, написав пісню «Крила». Перша пісня була прийнята народом та стала візитівкою Самаї-Т. На Міжнародному фестивалі мистецтв «Слов’янський Базар-96» відзначена званням Дипломанта конкурсу молодих виконавців. Восени того ж року приступає до роботи над першим альбомом «Крила», який випустила навесні 1997 рекордингова компанія «Western Thunder». Самая-Т продовжує працювати над новою сольною програмою. Бере участь у міжнародних та всеукраїнських фестивалях і конкурсах, поповнюючи кількість лауреатських звань: «Пісенний Вернісаж-96, 97».
Гостя Міжнародних фестивалів «Таврійські Ігри», «Бархатний сезон», «Стожари», «Золотий Вітязь», «Зустрічі друзів», «На хвилях Світязя», «Слов'янський Базар». Часто їздить, дає концерти. Її пісні транслюють по радіо та TV. Про неї багато пишуть у центральних газетах та журналах. Критика характеризує її творчість перекладом абревіатури Самая-Т, як: «сама я — таємничість, театр, Тера, творчість, тендітність». У червні 1998 року, за Указом Президента України, співачці присвоєно почесне звання Заслуженої артистки України. Вийшли у світ такі її альбоми як «Пароль», «Русский шансон», «Єврейський кіпіш», «Шансон дощу».
Співпраця з такими композиторами як: Ігор Поклад, Олександр Жилінський, Роман Суржа, Арнольд Святогоров, Лілія Остапенко, Анатолій Новак, Олег Харитонов, Анатолій Карпенко, Вадим Чумак, Марко Файнер, Дмитро Чугай; поетами: Юрій Рибчинський, Михайло Ткач, Олексій Кононенко, Олександр Вратарьов, Наталії Науменко, Ігор Кручік, Віталій Близнюк, Анатолій Фіглюк, Ліна Моденова. Доробок співачки налічує багато концертних програм у різних стильових напрямах, з якими вона виступає у країні та представляє Україну на Міжнародних фестивалях мистецтв («Слов’янський Базар-2003», «Золотий Вітязь», «Бархатний сезон» та ін.). Бере участь у дитячих пісенних фестивалях та конкурсах головою та членкинею журі. З 2000 року веде креативну лінію Всеукраїнського фестивалю творчості дітей села «Золоте зернятко» як голова журі та лідерка ініціативної групи однодумців-діячів культури та мистецтв.
У зв’язку з погіршенням умов роботи на українській сцені співачка активно відстоює свою думку, опубліковуючи свої статті у передових виданнях України.
Наприкінці 2009 року завершила роботу над соціальним проектом «Реквієм України», що брав участь у конкурсній програмі четвертого телефестивалю «Відкрий Україну!» (2010) та нагороджений дипломом за якісне виробництво телепродукції на гостру соціальну тематику.
Науково-педагогічна діяльність Доробок Тетяни Самаї не обмежується сценічною практичною й громадською діяльністю, але і науковою роботою. Результатом є успішне закінчення магістратури Академії керівних кадрів культури та мистецтв (зараз НАКККіМ ), на кафедрі музикології з червоним дипломом й золотою медаллю у 2009 році (наукова керівниця доктор мистецтвознавства Терещенко А. К.), продовження навчання в аспірантурі та захист у 2017 році дисертаційного дослідження на тему «Вокальне мистецтво естради як чинник культурного життя України другої половини XX — початку XXI століття» (науковий керівник, доктор мистецтвознавства Зосім О. Л.).
Логічним стало запрошення Тетяни Самаї на викладацьку роботу у її альма-матер — до Київської Муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв , де на кафедрі естрадного співу вона працює на посаді доцента. 2019 рік — вихід монографії «Вокальне мистецтво естради: український контекст».Самая Т.В. Вокальне мистецтво естради України: монографія. Київ: Четверта хвиля, 2019. 152 с. ISBN 978-966-529-335-4
Тетяна Самая сценічний досвід, громадянську позицію, наукову фаховість утілює у формування національної вокальної культури України.
Дискографія Альбоми
МС «КРИЛА»1997 CD Пароль" 2000 CD «Русский шансон» 2002 CD «Єврейський кіпіш» 2003 CD «Шансон дощу» 2004 CD «КРИЛА» (оновлений) 2005 CD «THE Best» 2007
Відеокліпи
«Крила» 1999 «Пароль XXI» 2000 «Реквієм України» 2009
Примітки