«Сторожова́ заста́ва» — український пригодницький фільм-фентезі, знятий Юрієм Ковальовим за мотивами однойменного роману Володимира Рутківського.

Фільм розповідає про сучасного школяра Вітька, який через загадковий портал часу потрапляє у минуле — на тисячу років назад. Там воїни — майбутні витязі охороняють заставу, здолати яку прагнуть половці, і допомога Вітька виявляється дуже слушною.

Стрічка вийшла в широкий український прокат 12 жовтня 2017 року.

Сюжет Школяреві Вітьку сниться аварія, що сталася в дитинстві, через яку він боїться висоти. Прокинувшись, він вирушає з другом Вовчиком у гори, щоб спостерігати сонячне затемнення. Тим часом у минулому шаман половецької орди просить духів привести того, хто дасть велику силу хану Андаку, щоб підкорити Русь і весь світ. Коли школярі перетинають підвісний міст, Вітько лякається і, осоромлений, тікає. Вовчик розшукує і знаходить його, але в цей час стається затемнення і землетрус. Вовчик зависає на краю урвища, Вітько не може подолати страх висоти, щоб допомогти другові, і в цю мить у скелі позад нього відкривається портал, що переносить його в минуле.

Вітько застає давньоруського воїна Олешка за бійкою з половцями. Половці майже перемагають, але Вітько, впавши, випадково вмикає сирену свого мегафона. Поки половці спантеличені, Олешко хапає юнака й доставляє його до сторожової застави русичів. Половецький шаман відчуває, що прибулець із майбутнього той, на кого він чекав. Він бачить знак у вигляді дракона, за яким можна впізнати обраного. Вітька ув'язнюють у сторожовій заставі, думаючи, що він половецький шпигун. Жителі застави піддають Вітька випробуванню, лишивши на болоті, в якому живе загадкова сила на ім'я Велес. Юнак лишається живим, дівчина Оленка та Олешко бачать, що той не має злих намірів, і приводять його до старійшини, діда Овсія. Вислухавши прибульця, Овсій радить розшукати волхвів, але вони, за чутками, приймають тільки тих, хто вправний зі зброєю. Вітько вмовляє Олешка навчити його битися мечем, стріляти з лука та їздити верхи в обмін на мегафон. Хоча спочатку йому нічого не вдається, але Вітько не здається. Також він розуміє, що Олешко й старші богатирі Ілько й Добриня — це відомі з казок і билин Олешко Попович, Ілля Муромець і Добриня Микитич. Вітько дивує навколишніх винаходами з майбутнього та навчає Олешка молодіжному сленгу своєї епохи. Олешко користується речами Вітька, щоб домогтися прихильності своєї коханої Росанки.

Проживши якийсь час на заставі, Вітько здружується з Оленкою. Вони вирушають на пошуки волхва, котрий насилає видіння та дає туманні вказівки. Повернутися у свій час можна під час сонячного затемнення, але є й інший спосіб — з допомогою чарівного Каменя Перуна. Оленка допомагає Вітькові розгадати, що означають слова «де безкрилі гніздяться» і вдвох вони вирушають до села Лелече. Там юнак здогадується значення слів «приборкати вітер», зробивши парашут, який відлітає до місця, в якому схований Камінь. Однак Камінь Перуна не має сили, тому Овсій радить дочекатися, коли в нього вдарить блискавка. Оленка розповідає легенду про Камінне Серце, сховане в лісі. Хто знайде його — відшукає своє кохання або поверне втрачене. Вітько зізнається, що не вірив у легенди, проте тепер вірить. Юнак дізнається, що дід Овсій — винахідник, який мріє аби люди вміли літати. Він навчає старійшину як сконструювати дельтаплан. Боячись, що Камінь вкрадуть, Овсій переконує Вітька піднятися з ним на скелю-оберіг у центрі застави та сховати чарівний предмет там. Старійшина підбадьорює його словами про те, що Вітько ніколи не є один, а з ним духовно його друзі, де б вони не були. Юнак підіймається на скелю, де позбувається страху висоти. Половці ж розшукують Камінь Перуна, дорогою спаливши Лелече.

Починається злива і град. Вітько захищає від негоди полоненого половця Тугарина, потворного, проте чесного, брата хана. Удар блискавки скидає Камінь Перуна зі скелі, Тугарин забирає його та тікає до своїх. Шаман не може скористатися Каменем, бо це під силу лише тому, хто його знайшов. Хан Андак наказує схопити й привести обраного. Половці смертельно ранять Овсія та забирають Оленку, думаючи, що вона обрана, позаяк Вітько віддав їй свою куртку зі знаком дракона. Вітько йде самотужки визволяти Оленку.

Вітько здається половцям, хан обіцяє лишити його та Оленку живими, якщо Вітько наповнить силою Камінь Перуна. Той запалює феєрверки, що лякає військо. Користуючись панікою, вони з Оленкою тікають, однак Андак наздоганяє їх. Вітько усвідомлює, що Камінь наповнює сила любові. Коли він і Оленка торкаються Каменя, він починає світитися. Хан формально дотримується слова: він не вбиває полонених, але наказує стратити їх своєму ненависному братові. Пам'ятаючи доброту Вітька, Тугарин відпускає їх і невдовзі гине від руки брата, який не пробачив Тугарину, що він відпустив бранців.

Шаман користується Каменем Перуна, щоб створити кам'яного ґолема, котрого разом з ордою спрямовує на заставу. Руські воїни ненадовго спиняють ґолема, обстрілявши з винайдених Овсієм катапульт. Саме тоді починається сонячне затемнення, а отже настає шанс повернутися в майбутнє. Олешко заманює ґолема в річку, де той тоне. Вітько поспішає до порталу, де чує, що ґолем вибрався з води. Він здогадується, що зупинити істоту можна тільки відібравши в шамана Камінь. Вітько повертається, сідає в дельтаплан, а тим часом захисники застави під проводом Ілька й Добрині захищаються від половців. Вітько вибиває Камінь Перуна з рук шамана і кидає його у воду, внаслідок чого Камінь втрачає свої магічні властивості й ґолем розсипається. Хан хоче помститися йому, але на допомогу приходить Олешко та скидає Андака зі скелі.

Вітько поспішає до порталу, біля якого прощається з Олешком і Оленкою, пообіцявши їй повернутися. Він опиняється у своєму часі в ту ж мить, з якої зник. Тепер він не боїться висоти та рятує Вовчика і стає героєм в очах інших школярів.

Минає рік, Вітько розшукує відомості про минуле і в одній з подорожей знаходить, де лежить Камінне Серце. Торкнувшись його, він відчуває зв'язок крізь століття з Оленкою, яка також знайшла Серце.

У ролях

У головних ролях взяли участь актори:Режисер «Сторожової застави» Юрій Ковальов: «Думав, що стану вихователем у дитячому садку» — Час і Події, 03/09/2017

Актор Роль Данило Каменський Вітько (школяр) Єва Кошева Оленка (дівчина, онука Овсія) Роман Луцький Олешко (молодий руський богатир) Олег ВолощенкоІлько (руський богатир) Олександр Комаров Добриня (руський богатир) Олег Михайлюта руський вояка Георгій Дерев'янський дід Овсій (старійшина, винахідник) Станіслава Красовська Росанка (дівчина, кохана Олешка) Наталя Сумська Маланка (мати Росанки) Єржан Нуримбет Андак (хан, лідер половців) Єрболат Тогузаков Шаман (чаклун половців) Іван Денисенко Тугарин (потворний молодший брат хана)

Слід зазначити що хоча за сюжетом фільму персонажі Оленки (Єва Кошева) та Вітька (Данило Каменський) закохані один в одного, однак в житті актори на момент початку фільмування негативно ставилися одне до одного.Єва Кошева: «Кажуть, що всі актори починають з масовки, але це не про мене»  — Маєш право знати, 17 лютого 2017Я не схожий на чувака з постерів: інтерв'ю із зіркою Сторожової застави, який вижив у ДТП, радіо Maximum, 12.10.2017

Українськомовна та російськомовна локалізація

Український дубляж (кінопрокатна та телевізійна версії) Фільм знято українською, але у зв'язку з низькою якістю розмовної мови більшості акторів, фільм було передубльовано українською іншими акторами.Для кінопрокату у Росії та колишніх колоніях Росії, де досі поширена російська мова, компанія-виробник Kinorob/Film.ua також замовила російський дубляж фільму у студії «Postmodern Postproduction». Дубляж російською робили ті ж актори, що й українською. Для телеверсії було озвучено теж російською студією «Так Треба Продакшн». Одним з небагатьох головних акторів фільму, чию вимову не передублювали, став виконавець ролі Олешка Роман Луцький.

Актор-виконавець ролі Роль Актор дубляжу Данило Каменський Вітько (школяр) В'ячеслав Хостікоєв Єва Кошева Оленка (дівчина, онука Овсія) Єлизавета Зіновенко Олег ВолощенкоІлько (руський богатир) Борис Георгієвський Олександр Комаров Добриня (руський богатир) Кирило Нікітенко Георгій Дерев'янський дід Овсій (старійшина, винахідник) Василь Мазур Єржан Нуримбет Андак (хан, лідер половців) Дмитро Гаврилов Єрболат Тогузаков Шаман (чаклун половців) Євген Малуха Іван Денисенко Тугарин (потворний молодший брат хана) Дмитро Гаврилов - голос волхва Олександр Ігнатуша - голос оповідача Андрій Мостренко

а також Максим Кондратюк, Андрій Гайдай, Костянтин Чернокрилюк, Євген Шекера, Вероніка Лук'яненко, Лілія Яценко, В'ячеслав Дудко, Андрій Соболєв, Сергій Лутюк, Володимир Канівець, Дмитро Сова, Катерина Башкіна-Зленко, Вікторія Кулініч, Аліна Проценко, Петро Сова, та Аліса Балан.

Російський дубляж (кінопрокатна версія) та російське багатоголосе закадрове озвучення (телевізійна версія) Для звичайної кінопрокатної версії для Росії та колишніх колоній Росії, де досі поширена російська мова, компанія-виробник Kinorob/Film.ua замовила російський дубляж фільму у студії «Postmodern Postproduction». Дубляж російською робили ті ж актори, що й дубляж українською плюс Роман Луцький, який був єдиним, кого не потрібно було передубльовувати українською в пост-продакшені.

Телевізійну 4-серійну розширену версію було озвучено студією «Так Треба Продакшн». Ролі озвучували: Юрій Гребельник, Дмитро Терещук, Кирило Татарченко, Наталя Задніпровська, Тетяна Руда.

Виробництво

Кошторис Фільм «Сторожова застава» став переможцем п'ятого пітчинґу (презентації) для Держкіно у 2013 році.Мінкульт затвердив перелік переможців п'ятого пітчинґу Держкіно — Детектор медіа, 9 серпня 2013 Загальний кошторис стрічки склав ₴40,3 млн грн, з них 45 % профінансувало Держкіно — ₴18,1 млн грн.Держкіно подовжило терміни виробництва фільмам «Сторожова застава» та «Як козаки…» — НСКУ, 12.12.2016

Фільмування «Сторожова застава» стала дебютною повнометражною роботою для режисера Юрія Ковальова. Однойменну книгу Володимира Рутківського адаптовано у сценарій київським дитячим письменником Сашком Дерманським та маріупольським кіносценаристом Ярославом Войцешеком.

Художник з костюмів Антоніна Белінська заявила, що на розробку ескізів їй знадобилось півтора місяця. «Була проведена колосальна робота з вивчення історичних джерел, було багато консультацій, як з істориками, так і з реконструкторами. Потім для посилення образу і характеру додавалися художні деталі, і вже на підставі всього цього створювалися костюми наших героїв», — додала Белінська.

Знімання фільму розпочалось у листопаді 2015 року і проходило в Карпатах на скелі Олекси Довбуша, на Житомирщині у Коростишівському кар'єрі та Тетерівському коші, на Київщині у місті Буча, на болотах та Лисій горі. Для знімань, на київській Троєщині, збудовано масштабні декорації самої Сторожової застави, а у натурному знімальному майданчику студії Film.ua відтворено половецький табір. Навесні 2016 року відбулося дознімання.

Для позитивних персонажів Вітька та Оленки, яких грали українські актори Данило Каменський та Єва Кошева, стрічка стала кінодебютом. Для негативних персонажів, яких грали казахські актори Єржан Нуримбет та Єрболат Тогузаков і які під час фільмування розмовляли казахською, репліки у пост-продакшені було передубльовано спеціально вигаданою неіснуючою мовою, щоб не образити казахських глядачів.