Тімішоа́ра або Темешвар (, , ) — місто на заході Румунії, у Банаті, на каналі річки Бега, що пов'язує Тімішоару з Дунаєм. П'яте (після Бухареста, Клужа-Напоки, Ясс і Констанці) за чисельністю населення місто країни. Адміністративний центр повіту Тіміш. Населення 250,9 тис. (2021). Площа 130,5 км².

Клімат Місто знаходиться у зоні, котра характеризується морським кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 21.7 °C (71 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -1.7 °С (29 °F).

Історія Перша історична згадка про Тімішоару зустрічається у документі візантійського імператора Василя II від 1019 року як фортеця. До 1552 — угорське місто, далі — завойоване Османською імперією, під владою яких Тімішоара залишатиметься до 1716, доки австрійський принц Євгеній Савойський не завдав поразки османському гарнізону і приєднав Тімішоару до своїх володінь.

Під час австрійського правління місто переживе дві епідемії чуми (1738-1739 та 1762-1763).

9 серпня 1849 року біля міста австрійське військо Юліуса Гайнау завдало вирішальної поразки угорській армії Дембінського, через що угорський уряд передав усю владу Гергею і втік до Османської імперії, а армія Гергея (30 тисяч вояків, 8 тисяч коней, 144 гармати) панічно побігла назустріч російському третьому піхотному корпусу графа Рідигера і здалася йому 13 серпня у ВілягошіЛихутин М.Д. Записки о походе в Венгрию в 1849 году. — Москва, 1875. — С. 232-233..

У 1918 р. Тімішоару намагалися приєднати до своєї території серби, а 1919 р. місто отримало румунську адміністрацію. У червні-липні 1944 р. Тімішоару бомбували війська США та Великої Британії, а у вересні її окупували сталінські війська.

16 грудня 1989 з народного виступу у Тімішоарі, викликаного рішенням влади про виселення пастора Ласло Текеша, почалася Румунська революція 1989 р. Власне, Тімішоара стала першим містом у Румунії, де було повалено комунізм.

Населення

За даними перепису населення 2021 року у місті проживали 250 849 осіб.

Національний склад населення міста: Національність Кількість осіб Відсоток румуни 176 615 70,4 % угорці 8 313 3,3 % серби 2 776 1,1 % німці 2 189 0,9 % роми 745 0,3 % болгари 643 0,3 % українці 400 0,2 % словаки 275 0,1 % італійці 136 <0,1 % євреї 111 <0,1 % чехи 90 <0,1 % хорвати 77 <0,1 % македонці 76 <0,1 % турки 45 <0,1 % росіяни-липовани 43 <0,1 % греки 23 <0,1 % поляки 22 <0,1 % вірмени 15 <0,1 % албанці 14 <0,1 % русини 9 <0,1 % татари 8 <0,1 % інші народи 622 0,2 %

Рідною мовою назвали: Мова Кількість осіб Відсоток румунська 178 371 71,1 % угорська 7 788 3,1 % сербська 2 327 0,9 % німецька 1 738 0,7 % болгарська 501 0,2 % ромська 444 0,2 % українська 296 0,1 % словацька 220 <0,1 % італійська 136 <0,1 % чеська 73 <0,1 % російська 62 <0,1 % хорватська 60 <0,1 % турецька 37 <0,1 % польська 19 <0,1 % їдиш 19 <0,1 % грецька 16 <0,1 % албанська 14 <0,1 % македонська 7 <0,1 % русинська 5 <0,1 % інша мова 633 0,3 % Також рідною мовою називали татарську та вірменську, але точні значення для кожної з них у результатах перепису не вказуються.

Склад населення міста за віросповіданням: Релігія Кількість осіб Відсоток православні 150 151 59,9 % римо-католики 15 218 6,1 % п'ятдесятники 4 774 1,9 % баптисти 3 147 1,3 % не релігійні 2 613 1,0 % реформати 2 488 1,0 % атеїсти 2 430 1,0 % православні (сербська церква) 2 083 0,8 % греко-католики 1 638 0,7 % агностики 1 099 0,4 % інша релігія 720 0,3 % мусульмани 648 0,3 % свідки Єгови 398 0,2 % адвентисти 389 0,2 % євангелісти 282 0,1 % лютерани 248 <0,1 % іудеї 114 <0,1 % євангельські християни 112 <0,1 % старообрядці 102 <0,1 % унітарії 49 <0,1 % Також у місті проживають євангелісти аугсбурзького сповідання та вірмено-григоріанці, але точна їхня кількість у результатах перепису не вказується.

Економіка Транспортний вузол. Машинобудування (електромотори, сільськогосподарські машини), текстильна і харчова (цукрова, спирто-горілчана, плодоконсервна тощо), хімічна, шкіряно-взуттєва, фарфоро-фаянсова промисловість. Побудовано нафтохімічний комбінат.Велика радянська енциклопедія

Університети

Університет «Політехніка»; Західний університет Тімішоари; Медичний університет ім. Віктора Бебеша — заснований 1946 р; Аграрний університет Банату та ветеринарії у Тімішоарі; Університет Дімітрія Кантеміра; Університет Тібіскус.

Пам'ятки архітектури церква і монастирі у стилі бароко (18 ст.); замок Яноша Гуняді (15-19 ст., нині обласний музей). театр (кінець 19 — початок 20 ст.).

З кінця 1940-х рр. реконструйовано центр міста, споруджено нову будівлю університету (1968), спорткомплекс (1969), готель «Контіненталь» (1971).

Аеропорт Міжнародний аеропорт «Traian Vuia» (міжнародний індекс TSR) є другим за завантаженістю у Румунії після аеропорту у Бухаресті. Його використовують понад 10 авіакомпаній: Carpatair, Wizz Air, Wind Jet, Czech Airlines, Volareweb, Air Europe, Moldavian Airlines, MALEV, KLM, AlItalia, Air France. Найбільшою з них є Carpatair, що обслуговує понад 60% усіх напрямків.

Здійснюються перельоти за 12 напрямками: Австрія, Чехія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Італія, Україна, Молдова, Іспанія, Велика Британія та внутрішні рейси. Найпопулярнішими є перельоти до Італії (37%).

Відомі мешканці міста Андре Франсуа — французький мультиплікатор, народився у Тімішоарі; Арнольд Гаузер — народився у Тімішоарі; Роберт Дорнгельм — кінорежисер; Іоланда Балаш — олімпійська чемпіонка зі стрибків у висоту 1960 та 1964 рр; Ана Бландіана — румунська поетеса та есеїстка; Міхаель Харіш — ізраїльський політик, міністр торгівлі та промисловості Ізраїля; Іоан Голендер — оперний співак, баритон, очільник Віденської опери; Йон Івановіч — композитор, автор вальсу «Дунайські хвилі». Маргарет Метценауер — оперна співачка, мецосопрано та драматичне сопрано. Джонні Вайссмюллер — американський плавець і актор виконавець ролі Тарзана. Віктор фон Дум — суперлиходій американських коміксів Marvel.

Галерея

Перебували Ян Анджей Бучацький - польський шляхтич, дипломат (помер та був похований в місті).

Примітки

Посилання

Timisoara Tourism Мапа міста Фотографії міста