Боле́слав Ва́ллек-Вале́вський (; 23 січня 1885, Львів — 9 квітня 1944, Краків) — польський композитор, диригент і педагог, викладач і ректор Музичної академії у Кракові.
Біографічні дані Болеслав Валлек-Валевський народився в сім'ї Адольфа Валевського, що працював режисером у львівському Театрі Скарбека, та Йоанни Валевської (до шлюбу Ґелла) — співачки. У 1894 року, вступивши до Львівської консерваторії, навчався гри на фортепіано у Вільгельміни Малішової та Вінценти Целлінґера, а теорії музики — у Станіслава Нев'ядомського. 1900 року він перебрався разом із своєю родиною до Кракова, де його батько дістав посаду режисера в Театрі імені Юліуша Словацького. Болеслав вступив до Краківської консерваторії, де вдосконалював знання гармонії та контрапункту у Владислава Желенського й Феліціана Шопського, гри на фортепіано у Віктора Барабаша, а також співу в Юліуша Марси й Олександра Бандровського. З 1903 по 1906 рік він студіював полоністику в Ягеллонському університеті. У 1906—1907 роках року здобував музичну освіту (музикознавство, гармонія і контрапункт) у Гуґо Ріманна й Артура Прюфера в Лейпцигу. Також відвідував диригентську школу.
Повернувшись до Кракова у 1907 році, Валлек-Валевський викладав музику в гімназії святої Анни і до 1943 року керував церковним хором в Теологічному інституті священиків-місіонерів. Цей колектив виконував, серед іншого, твори П'єрлуїджі да Палестрини, Орландо ді Лассо, Якоба Ґаллуса, Томаша Шадека, Бартломея Пенкеля і Гжегожа Гервасія Гожицького. З 1910-го він викладає теорію музики, спів і композицію в Консерваторії музичного товариства у Кракові. Його учнями були, зокрема, Мечислав Дробнер, Вацлав Ґайґер і Едвард Фріденберґ. З 1938-го до початку Другої світової війни обіймає посаду ректора Консерваторії. Також був один із засновників Інституту музики, в якому з 1908 року по 1920-й викладав гармонію і хоровий спів. Разом із Кларою Чоп-Умлауфовою, Болеславом Рачинським і Станіславом Гебултовським у 1914 році організував Краківське оперне товариство, обома хорами якого (чоловічим і змішаним) керував до 1939 року.
З 1919 року Валлек-Валевський був диригентом у Театрі «Nowości» («Новини»), з 1921-го — в краківському міському театрі «Opera-Operetka» («Опера-оперетка»). У 1925-му став директором і диригентом Музичного товариства у Кракові й якийсь час був також диригентом його любительського симфонічного оркестру. Під його керівництвом колективи виконували такі твори, як «Missa solemnis» Людвіг ван Бетховена, «Requiem» Ектора Берліоза, «Король Давид» Артура Гоннеґера, «Stabat Mater» Кароля Шимановського.
Валлек-Валевський став відомий як хоровий диригент. У 1903—1919 роках він був диригент Академічного хору в Кракові. У 1917—1919 роках на запрошення Еміля Млинарського диригував у Варшавському оперному театрі, поставив там оперу Людомира Ружицького «Амур і Психея». 1919 року Валлек-Валевський заснував у Кракові чоловічий хор «Ехо». Керував цим колективом до 1938 року й концертував із ним у Польщі, Нідерландах, Румунії, Болгарії, Туреччині, Югославії, Угорщині, Чехословаччині, Австрії. Він створював композиції для виконання хору й оркестру. Валлек-Валевський був наділений абсолютним слухом. Подавав голосом ноту «ля», і за цим звуком оркестранти настроювали інструменти. Від 1925 року Валлек-Валевський був диригент і керівник Краківського музичного товариства, водночас керував його симфонічним оркестром. Крім того, він писав опери, фортепіанні та органні твори.
До його найвагоміших хорових композицій належать «Rapsod burzowy» («Буряна рапсодія»), «Deszcz w słońcu» («Сліпий дощ»), «Bajeczka o myszce» («Казочка про мишку»), «Bajka o Kasi i królewiczu» («Казка про Касю і королевича», слова Луціяна Риделя), «Pogrzeb Kazimierza Wielkiego» («Похорон Казимира Великого», на слова Станіслава Виспянського), «Giewontowa baśń» («Казка Гевонту»), «Pieśni góralskie» («Горянські пісні»), «Te Deum, Wesel się Królowo Nieba» («Te Deum, радуйся, Небесна Царице»). Валлек-Валевський також створив опери «Dola» («Доля») (1918 або 1919) і «Pomsta Jontkowa» («Йонтекова помста»,1926) на свої тексти, а також «Żona dwóch mężów» («Жінка двох чоловіків», лібрето Єжи Гурановського, 1920). У доробку композитора є твори для оркестру: «Zygmunt August i Barbara» («Сигізмунд Август і Барбара»), «Suita liryczna» («Лірична сюїта») й скерцо «Paweł i Gaweł» («Павел і Ґавел»). Певну частину музичної спадщини Валлека-Валевського становлять твори на українську тематику — «Думка», «Повій, вітрику», «Пісня козака» та інші.
Болеслав Валлек-Валевський був нагороджений Офіцерським Хрестом Ордена Відродження Польщі (1929).
Поховали композитора на Раковицькому цвинтарі в Кракові. Похорон став неформальною патріотичною маніфестацією. Побачивши натовп на похороні, німецька влада занепокоїлася й підігнала до кладовища поліційні машини про випадок заворушення.
Валлек-Валевський був одружений, мав небожа Мар'яна.
Твори
Dumka na głos i fortepian (1900) Powiej, wietrzyku na głos i fortepian (1900) Marsz żuawów. Nie masz to wiary jak w naszym szyku na chór męski a cappella (1900) Pieśń wieczorna. Gdy wokoło nas mrok ponury na chór męski a cappella (1900) Serenada. Ukryty w cieniach na chór męski a cappella (1900) Za bis, żart muzyczny na chór męski a cappella (1900) Kantata ku czci A. Mickiewicza na chór mieszany i fortepian (1900) Ave Maria na głos i organy (1901) Pieśń kozaka na chór męski a cappella (1901) Polały się łzy na chór męski a cappella (1901) Ojcze nasz (Modlitwa Pańska) na chór męski a cappella (1901) Kołysanka na mezzosopran i fortepian (1902) Chór duchów na chór męski a cappella (1902) Krakowiak G. Jestem se krakowiak na chór męski a cappella (1902) Przez te łąki na chór męski a cappella (1902) Leci piosenka na głos i fortepian (1902) Lumen de coelo na chór męski i orkiestrę dętą (1903) Nasza Zosieńka na chór męski a cappella (1903) Zaszumiał las na chór męski a cappella (1903) Śpiew matki na głos i fortepian (1903) Burza morska na chór męski a cappella (1904) Prośba na głos i fortepian (1904) Tren V na głos i fortepian (1904) Zawód. Wykołysałem cię wśród fal na chór męski a cappella (1904) Trzy struny na 3 głosy męskie i fortepian (1905) Latem na głos i fortepian (1905) Na fujarce na głos i fortepian (1905) Psalm nadziei na chór mieszany i orkiestrę (1905) Do Jadwinki na głos i fortepian (1906) Jesienią na głos i fortepian (1906) Już się do snu kładzie na głos i fortepian (1906) Chłopca mego mi zabrali na chór męski a cappella (1906) Pieśń wioślarska. Do wioseł, grom błysnął! na chór męski a cappella (1906) A jak poszedł król na wojnę na chór męski a cappella (1906) Humoreska pseudoklasyczna na fortepian (1906) Andante na temat Ach, mój Jezu na organy (1906—1907) Pieśń na pożegnanie Samuela ze Skrzypny Twardowskiego roku Pańskiego 1635 na głos i fortepian (1907) Wiosna na głos i fortepian (1907) Zima na głos i fortepian (1907) Paweł i Gaweł, scherzo symfoniczne (1907) Kantata imieninowa. Idą nam myśli na chór męski a cappella (1907) Kantata na cześć najpiękniejszej na chór męski a cappella (1907) Preludium na fortepian (1908) Cztery pory roku na sopran lub tenor i orkiestrę (1908) Pójdziem od siebie na głos i fortepian (1908) W jesienny dzień na głos i fortepian (1908) Suita liryczna na orkiestrę (1908) Modlitwa na chór męski i orkiestrę lub organy (1909) Drży gałązka na głos i fortepian (1909) Romanza. Śnią mi się twe oczy na głos i fortepian (1909) Hymn. Ofiara hymnu na chór męski a cappella (1910) Kantata imieninowa. Uderzmy sercem na chór męski a cappella (1910) Allegro appassionato na orkiestrę (1910) Zygmunt August i Barbara, poemat symfoniczny (1910) Sonata fortepianowa (1910) Ave Maria na skrzypce i organy (1911) Paweł i Gaweł na chór męski a cappella (1911) Pogrzeb Kazimierza Wielkiego na chór męski a cappella (1911) Śpiew wiosenny na chór męski a cappella (1911) Romans (Cantabile) na wiolonczelę i fortepian (1911) Twardowski (Legenda), opera romantyczna w 4 obrazach (1911) Walc fantastyczny na orkiestrę (1912) Pastorale na organy (1912) Preludium b-moll na organy (1912) Sanctus, Benedictus, Agnus Dei na chór męski a cappella (1912) Śnieg pada na głos i fortepian (1912) Bajeczka o myszce na chór męski a cappella (1912) Jubilea kantato na chór męski a cappella (1912) Trąbka strażnika na chór męski i bas solo (1912) Preludium b-moll na organy (1912) Walc fantastyczny na orkiestrę (1912) Agnus Dei na bas profondo i organy (1913) Skarga na głos i fortepian (1913) Nokturn. A kiedy księżyc na chór męski a cappella (1913) Sen ziemi na chór męski a cappella (1913) Stabat Mater na sopran, tenor i organy (1913) Salve Regina na chór męski a cappella (1913-15) Improvisation (Impromptu) na fortepian (1914) Chociaż cię kocham na głos i fortepian (1914) Bajka o Kasi i królewiczu na chór męski a cappella (1914) Hasło «Lutni». Niech naszej ziemi pieśni na chór męski a cappella (1914) Śpiew na odsłonięcie kolumny legionów na chór męski a cappella (1915) Modlitwa. Boże Wielki na chór męski a cappella (1916) Hasło Katarzyny na chór męski a cappella (1916) Polały się łzy na chór męski a cappella (1916) Bogu Rodzica, kantata na głosy solowe, chór mieszany i orkiestrę (1916) Pange lingua na chór mieszany a cappella (1916) Hymn do św. Pawła na chór męski a cappella (1917) Testament. Gdy przyjdzie mi ten świat porzucić na głos i fortepian (1917) Kaplica w górach na głos i fortepian (1918) Ave Maria, motet na chór męski a cappella (1918) Pieśń na 4 głosy żeńskie a cappella (1919) Hasło «Echa». Płyń, echo w dal na chór męski a cappella (1919) Dola, opera w 4 aktach (1919) Boże, coś Polskę na orkiestrę (1919) Witaj, dniu Święty na sopran, alt, tenor i organy (1920) Do broni na głos i fortepian (1920) Motyw ludowy z Górnego Śląska. Ach, w tej studni na chór męski a cappella (1920) Witaj, dniu święty na 2 głosy i organy (1920) Żona dwóch mężów, opera komiczna w 1 akcie (1920) Serenada. A kiedy przyjdę już, dziewczyno na chór męski a cappella (1921) Pomsta Jontkowa, opera w 4 aktach (1924) Psalm 130 na chór męski a cappella (1924) A kiedy przyjdą już, dziewczyno na głos, skrzypce i fortepian (1924) Pieśń miłosna na bas, trąbkę, klarnet, altówkę, fagot i fortepian (1924) Śpiew derwisza na bas, trąbkę, klarnet, altówkę, fagot i fortepian (1924) Żale umierającego. Polonez staropolski na bas, trąbkę, klarnet, altówkę, fagot i fortepian (1924) Giewontowa baśń na chór męski a cappella (1924) Jasne dni na chór męski a cappella (1924) Krakowiak. Floriańska brama na chór męski a cappella (1924) Odwieczna piosenka na chór męski a cappella (1924) Hasło «Niech w dal nasza pieśń» na chór męski a cappella (1925) Rokitna na chór męski a cappella (1925) Suita polskich rytmów na chór męski a cappella (1925) Tryptyk na chór męski a cappella (1925) Kantata Jubileuszowa na chór męski, orkiestrę i fortepian (1925) Ave Maria na tenor, bas, organy i skrzypce (1926) Zakwitły krzewy bzów na chór męski a cappella (1926) Missa in honorem Sti Vincentii a Paulo na chór męski i organy (1926) Hasło. Zanućmy pieśń [wersja I] na 2 głosy (1926) Hasło na 3 głosy dziecięce (1926) Na wierzchołkach drzew na głos i fortepian (1926) Pieśń zmysłów na głos i fortepian (1926) Rozstanie na głos i fortepian (1926) Przejasną świecisz gloryą na 2 chóry żeńskie a cappella (1926) Ballada ludowa. Gdy do kościoła na chór męski a cappella (1926) Tryptyk na chór męski a cappella (1926) Kierdele na chór męski a cappella (1926) Pożegnanie ułana na chór męski a cappella (1926) Rozmyślania na chór męski a cappella (1926) Sonet. Moje oczy na chór męski a cappella (1926) Zielone Świątki na Bielanach na chór męski a cappella (1926) Na gęśliczkach na chór męski i skrzypce (1926) Zegary wież na chór żeński a cappella (1926) Pieśń zmysłów na głos i fortepian (1926) Hymn o miłości na chór męski a cappella (1926) Sinfonietta. Pieśń bez słów na chór męski a cappella (1926) Ciebie Boga chwalimy na chór mieszany a cappella (1927)