Тлателолько (Tlatelōlco) — ацтексько-тепанекська держава Центральної Месоамерики, що утворилася у 1337 році. Була важливим політичним та економічним центром. У 1473 році підкорено ацтеками з Теночтітлану.

Історія

Під владою Ацкапоцалько На місці, де виникла держава Тлателолько нетривалий час існувало невелике поселення тепанеків. У 1320-х роках, через декілька років після заснування Теночтітлана, група мешіків, що відокремилася від інших ацтеків, створила тут власне місто. Власне назва Тлателолько походить від слова тлатоллі (tlatolli — «піднесене місце»). Іноді його називають також Мешіко-Тлателолько. У 1337 році вони завдяки діяв вождя Тлакотена змогли домогтися незалежності від Теночтітлана, водночас визнавали зверхність альтепетля Ацкапотцалько. Втім Тлакотен як тлатоані володарював лише 200 днів.

Втім лише у 1352 році змогли перетворитися власне на альтепетль (місто-державу), отримавши як тлатоані (було остаточно встановлено систему тлатокайотль (tlatocayotl) — «режим сеньйорії») представника династії тепанеків з Ацкапоцалько. У 1371 році підкорили для останнього місто Тенайуки. У 1375 році війська Тлателолько з успіхом воювали на боці свого сюзерена проти держави Коатлінчан, завдавши їй важкої поразки, чим сприяли перетвореню Ацкапоцалько на гегемона Мексиканської долини.

Водночас в цей час закладаються підвалини особливого державного устрою Тлателолько. Їх тлатоані дедалі більше розглядається як верховний жрець та суддя, а потім військовий діяч. Це було пов'язано з відсутністю власної загарбницької політики. Мешканці Тлателолько дедалі більше уваги приділяють ремеслам і торгівлі.

Незалежне врядування Ситуацію у відносинах між Тлателолько та Ацкапоцалько змінив новий володар останнього — Макстла, який повалив свого брата Куакуапіцауака, тлатоані Тлателолько, намагаючись повністю підкорити місто. Тоді у 1427 році тлателольки вступили в союз з Теночтітланом, Тлакопана і Тескоко. Наскільки важливу роль вони відігравали під час війни 1427—1428 років проти Ацкапоцалько невідомо. Проте за її результатами утворивши Потрійний союз, куди Тлателолько не увійшов. На це вплинули родинні зв'язки з поваленою державою та приналежність до тепанеків (два міста тепанеків з Тлакопаном разом викликало б дисбаланс в союзі). Ймовірно натомість він отримав торговельні та інші пільги. У 1438 році вільками Тлателолько було захоплено місто-державу Куаутінчан.

Тлателолько вже до часу володарювання великого тлатоані Монтесуми I перетворився на своєрідну торгову столицю Мексиканської долини. Торгівці-почтека мали величезний вплив. Вони жили в семи кварталах, один з яких називався Почтлан, звідки походить і їх назва. Кожному з кварталів відповідало «місце»-петлатль, або особливий купецький суд. Саме купці Тлателолько перші привезли до долини тканини з бавовни, ставши на деякий час монополістами з торгівлі ними. При тлатоані Куаутла, вони ввозили губні прикраси, пір'я, шкури хижих звірів. При останньому незалежному тлатоані Мокіуіштлі, список товарів, які купці Тлателолько привозили з далеких мандрів, ще більше розширився. У ньому, зокрема, було присутнє какао, що стало повсякденним напоєм всіх знатних родин.

Водночас активно розвивається будівництво, відбувається потужна розбудова Тлателолько. За усіх володарів йшло будівництво великої піраміди, що сягнула 11 метрів та 6 ступенів.

Занепад Правителі Теночтітлана не могли терпіти присутності одночасно спорідненого і конкуруючого міста, що знаходиться на відстані польоту стріли. Привід до конфлікту надало саме Тлателолько. Їх тлатоані Мокіуіштлі, одружений з сестрою імператора Ашайякатля — Чальчіуненетцін, ставився до своєї дружини зневажливо, з іншого боку, він разом із своїм радником Теканалєм намагався створити з іншими містами (Уешкоцінко і Тлашкалою) долини союзи проти Теночтітлана. Відносини загострилися до такої міри, що вибухнула війна: 1473 року ацтеки перемогли Тлателолько і захопили головний храм. Мокіуіштлі було скинуто з вершини піраміди, його розірвали на шматки.

Коли вцілілі тлателольки побачили, що їх правителя вбито, вони, шукаючи порятунку, намагалися сховатися в оточуючих очеретяних заростях. Потім якийсь знатний чоловік з Тлателолько, що доводився дядьком Ашайакатлю, почав благати небожа, щоб той віддав наказ припинити вбивство переможенихтТлателолько. Ашайакатль погодився, але щоб принизити Тлателолько, велів їм кричати, наслідуючи сорокам, качкам і іншим птахам. Тлателолько покірливо корилися. Ацтеки, з берега спостерігали за цим приниженням, зло насміхалися над ними. З тих пір нібито ацтеки і стали називати тлателолько «тими, що крякають». З тих пір Тлателолько втратив свою незалежність і був включений до складу столиці під початком намісника з титулом тлатоані.

Частина імперії Після цього Тлателолько стало фактично одним місто з Теночтітланом, зберігаючи важливі торговельні позиції, куди йшли торговельні шляхи з усієї імперії. Водночас Тлателолько було центром однієї з «провінцій» імперії.

У 1521 році потужна ацтекська залога запекло захищала місто від іспанців на чолі із Педро де Альварадо, але зазнало поразки, саме місто було частково зруйновано й вщент пограбовано.

Населення За приблизними розрахунками дослідників, населення міста становило до 50-60 тис.,, в часи імперії — до 100 тис. осіб.

Правителі

Тлатоані з династії Ацкапотцалько Тлакотен (1337 – 1352) Куакуапіцауак (1352—1407) Тлакацоцін-Тлакатеотль (1407—1428) Куаутлатоуацін (1428—1460) Мокіуіштлі 1460—1473

Намісники ацтеків Тлауелокцін (1473—1488) Ціуакпопокацін (1488—1506) Йоллокуаніцін (1506—1516) Іцкоуацін (1516—1519) Куаутемок (1519—1521)

Васали Іспанії Мартин Ехекацін (1523—1526) Хуан Ауеліток (1526—1530) Хуан Куауіконок (1530—1537) Алонсо Куауноктлі (1537—1540) Мартин Тлакатекатль (1540—1548) Дієго Уіцнауак (1548—1562)

Колоніальний період Після підкорення ацтеків конкістадорами в 1521 році Тлателолько став муніципалітетом віце-королівства Нова Іспанія, його було перейменовано на Сант'яго-Тлателолько. Місто залишалося важливим центром, оскільки в ньому був заснований католицький університет для індіанської знаті — Колегіум Санта-Крус-Тлателолько. Натепер руїни міста знаходяться в межах мегаполісу Мехіко.

Джерела León-Portilla, M. 1992, 'The Broken Spears: The Aztec Accounts of the Conquest of Mexico. Boston: Beacon Press, ISBN 978-0807055014 Francisco González Rul (1993), Tlatelolco, ciudad hermana de Tenochtitlan, México: Secretaria de Relaciones Exteriores, pp. 9 a 19, ISBN 968-810-286-5