Па́уль Фле́мінг (; 5 жовтня 1609, Гартенштайн — 2 квітня 1640, Гамбург) — німецький лікар та письменник. Один з найвизначніших поетів епохи бароко та учнів Мартіна Опіца.
У складі посольства герцога Голштинського відвідав Росію та Персію у 1633 та 1636.Опіц та німецька поезія перших десятиліть XVII в. Вірші Флемінга були видані після його смерті у 1641 його другом Адамом Олеарієм (Adam Olearius).
Творчість Поезія Флемінга пройнята впливом античної буколіки, відрізняється життєрадісним сприйняттям буття і в той же час характерним для лірики бароко відчуттям його хиткості. Частина його віршів присвячена Тридцятилітній війні; в них Флемінг, як і всі великі поети епохи, висловлює надію на швидке укладення миру. У 1631 році він перекладає псалми Давида. Особлива сторінка в його поезії — вірші, написані в Росії і про Росію (частина з них вперше переведена ще А. П. Сумароковим).
Примітки
Посилання
Вірші Пауля Флемінга у перекладі Лева Гінзбурга