Вірменоїдна раса (також хеттська раса , ассирійська раса) — антропологічний тип, варіант балкано-кавказької расиИ. М. Дьяконов. Языки древней Передней Азии. — М.: Наука, 1967. — С. 37 (491)., що входить до великої європеоїдної раси. Поширена по всій Євразії, з більшою концентрацією в Малій Азії, а також у Вірменії, південно-східній (у поєднанні з кавкасіонним) Грузії, Сирії та Лівані, що виражається також в найменуваннях «хетська раса» і «каппадокійська раса». На думку ряду дослідників, одними з найдавніших представників вірменоїдної раси були носії трипільської культури, однак подібні твердження аргументовано оскаржуютьсяСергій Сегеда. Антропологические черты творцов Трипольской культуры // Народна творчість та етнографія № 3 — 2005.. Вірменоїдний тип був переважаючим типом у стародавніх амореїв. Головними сучасними представниками даного типу є вірмени і ассирійці, також він характерний для східних грузинВ. П. Алексеев. Избранное в пяти томах. — М.: Наука, 2009. — Т. 5. — С. 11-12 (379).
Характеристика і походження Вірменоїдний тип, що входить до балкано-кавказької малої раси, характеризується сильним розвитком третинного волосяного покриву, виступаючим носом з опуклою спинкою і опущеним підставою, брахикефалією, низьким і порівняно широким обличчям, плоскою потилицею, великим розрізом очей (зовнішній кут ока нижче внутрішнього), середнім ростомВ.П. Алексеев. География человеческих рас // Избранное в 5 т. Т. 2. Антропогеография. — М.: «Наука», 2007. — С. 200-201. — ISBN 978-5-02-035544-6.. По ширині і пігментації особи вірменоїдного типу займають проміжне місце між кавказьким і каспійськимВ.А. Тишков, В.А. Александров. Народы России: энциклопедия. — М.: Большая Российская Энциклопедия, 1994. — Т. 1. — С. 40 (149). — ISBN 5852700827,
За рядом показників він зближується із західними греками, албанцями, югославами та іншими людьми динарської раси. Американський антрополог К. Кун, однак, вважав, що схожість вірменоїдної і динарської рас викликано лише конвергентною еволюцією - процесом динарізації. Кун вважав вірменоїдний тип стабільним гібридом між альпійською і середземноморською расами, змішаних у відношенні 2: 1. Відомий радянський антрополог В. П. Алексєєв відзначав, що зона формування вірменоїдів включала територію Вірменії, але лише як північну периферію, а основний ареал її формування відбувався в Передній Азії↑ В.П. Алексеев. Избранное в 5 т. Т. 5. Происхождение народов Кавказа. — М.: «Наука», 2011. — С. 158. — ISBN 978-5-02-035547-7.
Положення в расових класифікаціях
Даний комплекс ознак був виділений Ж. Денікером під іменем ассирійської раси, а назва «вірменоїдна раса» було вперше використано французьким антропологом Ж. Монтадоном (1933). При популяційному підході назву «вірменоїдна раса» майже не використовується. В. П. Алексєєв відзначав, що комплекс ознак, аналогічний вірменоїдній, виявлено у багатьох районах серед сучасного населення Передньої Азії, і включав вірменоїдний варіант, представлений в населенні Південного Кавказу ↑ В.П. Алексеев. География человеческих рас // Избранное в 5 т. Т. 2. Антропогеография. — М.: «Наука», 2007. — С. 200-201. — ISBN 978-5-02-035544-6., в передньоазійську групу популяцій середземноморської або південноєвропейської локальної раси↑ В.П. Алексеев. География человеческих рас // Избранное в 5 т. Т. 2. Антропогеография. — М.: «Наука», 2007. — С. 186. — ISBN 978-5-02-035544-6. . М. Г. Абдушелішвілі виділяє вірменоїдний тип (поряд з ассироїдним, іберійським, колхським і кавказьким) в передньоазійській групі південної гілки великої європеоїдної раси Абдушелишвили М. Г. Антропология древних и современных народов Кавказа // Горизонты антропологии. — М.: Наука, 2003. — С. 262. Морфологічно ця передньоазійська група характеризується сильним розвитком третинного волосяного покриву, вираженими надбрів'ями, різко виступаючим, середньошироким, з опуклою спинкою, носом, з дуже високим переніссям. Ареал її поширення - Закавказзя, Анатолія, Месопотамія, Сирія, Палестина і Аравія. Передньоазійський тип - це найпоширеніший тип для сучасного населення Кавказу. Він переважає серед ассирійських, вірменських, грузинських, західно-азербайджанських і західно-дагестанських груп. У представників цього типу темне волосся, довжина тіла нижче середньої, високий головний покажчик, відносно широке обличчя, опукла форма спинки носа, сильний розвиток третинного волосяного покриву↑ М. Г. Абдушелишвили. Материалы совместных советско-индийских антропологических исследований в свете общих проблем генезиса индо-средиземноморской расы // Советская этнография. № 6, 1972, с. 124.
Джерела Вірменоїдний тип — стаття з Великої радянської енциклопедії (3-є видання) (рос.) von Luschan. The Early Inhabitants of Western Asia (Plates) Богатенков Д.В., Дробишевський С.В. Ассироїдний (або передньоазійський) тип балкано-кавказької раси // Антропологія (рос.)
Примітки