Династія Мухаммеда Алі (; ) династія єгипетських правителів, що правила з 1805 до 1953 року.
Історія 1805 року Мухаммед Алі змусив турецького султана визнати його як намісника Єгипту. За роки свого правління він провів у країні докорінні реформи. Модернізація економіки, реорганізація армії та інші зміни вимагали величезних коштів, тому Мухаммеду Алі та його наступникам довелось позичати гроші.
1876 року Єгипет фактично потрапив під контроль кредиторів і перетворився на англійську колонію. Офіційно влада зосереджувалась в руках хедива й кабінету його міністрів, але реальна влада була в руках англійського генерального резидентаМухаммада Али династия // Монархи. Мусульманский Восток XV–XX, 2004.
У грудні 1914 року міністерство закордонних справ Великої Британії оголосило про те, що Єгипет переходить під англійський протекторат. 19 грудня англійці усунули від влади хедива Аббаса II, який у той час перебував у Стамбулі. Влада перейшла до його дядька Хусейна Каміля, який узяв титул султана. Після смерті Хусейна 1917 року влада перейшла до його молодшого брата Ахмеда Фуада I. Ставши султаном, Фуад швидко отримав підтримку серед єгипетських націоналістів, які створили у країні потужний рух за створення незалежної єгипетської держави. Повстання, що спалахнуло 1919 року, було жорстоко придушено, але визвольна боротьба не завершилась. Наприкінці 1921 року країну охопило нове повстання, що змусило уряд Великої Британії визнати незалежність Єгипту.
У квітні 1923 року була ухвалена конституція. Відповідно до неї Єгипет став конституційним королівством з двопалатним парламентом. Після смерті Фуада I у квітні 1936 року влада в Єгипті перейшла до його сина Фарука. Підписана у серпні 1936 року англо-єгипетська угода розширила суверенітет Єгипту. Того ж року Єгипет вступив до Ліги Націй. 1940 року до Єгипту вторглись італійські війська. Після завершення Другої світової війни у країні почався підйом опозиційного руху. В ніч з 22 на 23 липня 1952 року організація «Вільні офіцери» захопила владу в Каїрі, а 26 липня того ж року король Фарук зрікся престолу, й королем був проголошений малолітній син Фарука Ахмед Фуад II. 17 червня 1953 року королівська влада в Єгипті була ліквідована, а 18 червня Єгипет став республікою.
Список правителів династії № Ім'я Оригінальне ім'я Роки життя Титул Роки правління Примітки 1Мухаммед Аліمحمد علي باشا1769—1849валі1805—1848 засновник династії 2 Ібрагім-пашаإبراهيم باشا1789—1848валі1848—1848 3Аббас I Хільміعباس حلمي الأول1813—1854валі 1848—1854 4Мухаммад Саїд-паша محمد سعيد باش1822—1863валі 1854—1863 5Ізмаїл Пашаالخديوي إسماعيل1830—1895валі 1863—1867в 1867 узяв титул хедива хедив 1867—18796Тауфікالخديوي توفيق1852—1892хедив1879—1892 7Аббас IIعباس حلمي الثاني1874—1944хедив1892—1914 8Хусейн Камільالسلطان حسين كامل1853—1917султан 1914—19179Ахмед Фуад Iفؤاد الأول1868—1936султан1917—1922 1922 прийняв титул короля король1922—1936 10Фарук Iفاروق الأول1920—1965король1936—1952 11Ахмед Фуад IIالملك فؤاد الثانيнар. 1952король1952—1953 1953 проголошено республіку
Примітки
Посилання Мухаммада Али династия // Монархи. Мусульманский Восток XV–XX, 2004 Династия Мухаммада Али / Политическая история исламского мира