Александр Шарпентьє (; 10 червня, 1856, Париж — 4 березня, 1909, Нейї-сюр-Сен) — французький графік, скульптор, медальєр, дизайнер інтер'єрів доби сецесії.
Життєпис, ранні роки, самоосвіта Походив з робітничої родини. Його віддали в учнів у майстерню ювеліра і медальєра, аби той мав якийсь фах. У нього, однак, виявилися художні і творчі здібності та працьовитість. Згодом від стане працювати з широким колом матеріалів, обробляючи шкіру, деревину, олово, мармур, кераміку тощо.
Художні здібності стали у нагоді, коли працював гравером. Серед його творів — афіші і театральні програмки до концертів французького актора Андре Антуана. Моделі скульптора переводив у керамічні вироби технолог Еміль Мюллер.
В 1871-1876 роках навчався у Вищій національній школі красних мистецтв у Парижі. Згодом став викладачем у художній школі (академії) Вітті.
Шарпентьє-медальєр Він продовжив працювати як гравер і медальєр і сприяв на новому етапі розквіту цього жанру у французькому мистецтві. Його першою відомою роботою був медальйон із портретом матері. Його перший рельєф «Стрілець з луком» був узятий на виставку у Салон 1879 року, де його придбав у власну колекцію Олександр Дюма-син.
Серед медалей митця — зображення архітектурних споруд і портрети французьких діячів, акторів театра Лібре, його сучасників. Медалі роботи митця та його меблі були експоновані на Паризькій виставці 1900 року, за котрі отримав почесну медаль. Низка творів митця в 20 столітті — експонати музею д'Орсе. Александр Шарпентьє також автор скульптурного монумента на часть Еміля Жаме.
Участь у художніх групах Серед близьких приятелів Шарпентьє — скульптор Константен Меньє та композитор Клод Дебюссі.
Брав участь у створенні художнього товариства «П'ять», де були також дизайнер Фелікс Обер, Тоні Селмершейм, скульптор Жан Дамп, художник Етьєн Моро-Нелатон. Згодом назва художнього товариства була змінена на «Мистецтво у всьому». Це кредо найбільше відповідало художній практиці Александра Шарпентьє.
Дизайн інтер'єрів Працював також як дизайнер інтер'єрів. Серед його робіт — новий декор паризького кафе «Чорний кіт», на віллі Мажорель у місті Нансі та у вітальні для банкіра Андре Бенара на його віллі Кампрезі. Також створював побутові предмети: чорнильниці, свічники, дверні ручки, металеві таблиці для дверей і малого формата рельєфи для декорування меблів у стилі сецесія. Більшість його моделей була використана у широкому виробництві.
Дизайн вітальні банкіра Андре Бенара, до 1901 р
Дерев'яні панелі з різьбленими деталями і орнаментами — приналежність французьких інтер'єрів з 17 століття. У 18 столітті митці Франції (Антуан Ватто, Жермен Бофран, Жак де Лажу молодший, Франсуа Буше) та Італії (Розальба Кар'єра, Джованні Баттіста Тьєполо) підняли дизайн палацових інтер'єрів на новий щабель, запропонувавши безордерну систему декору, що перетікав з однієї частини до іншої, захоплюючи усі деталі у єдиний ансамбль. Так було народжена стилістика рококо, що стирала індивідуальні властивослі ліплення, живопису, порцеляни, екзотичних зображень і скульптурного декору у єдину феєрію.
Всі ці властивості мала і стилістика сецесії у Франції (безордерна, що не копіювала історичні стилі минулого, а брала з них лише окремі елементи), підмурки котрої створили Александр Шарпентьє у Франції, Віктор Орта у Бельгії, Кекушев Лев Миколайович, Шехтель Федір Осипович у Російській імперії, низка майстрів у Сполучених Штатах. Досить швидко майстри Франції запропонували настільки нові зразки стильового рішення, що завдяки гнучкості стилістики і образної насиченості стали вищими досягненнями стиля.
Серед них — дерев'яний декор вітальні для банкіра Андре Бенара, що згодом був переданий у музей д'Орсе як видатний зразок стиля сецесія.
Галерея творів
Див. також Модерн Дизайн Інтер'єр Кераміка Музей д'Орсе Віктор Орта Кекушев Лев Миколайович Шехтель Федір Осипович Театральна програмка Декоративно-ужиткове мистецтво
Примітки
Джерела сайт музею д'Орсе
Посилання