Золоте́ — місто в Україні, у Гірській міській громаді Сіверськодонецького району Луганської області.
На території міста є три шахти, що входять в об'єднання «Первомайськвугілля»: найстарша «Золоте», «Карбоніт», «Первомайська». Існує центральна збагачувальна фабрика.
Географія Місто Золоте розташоване на березі річки Балка Комишуваха. Через місто пролягають декілька залізничних гілок, на яких розташовані станціі Мар'ївка, Комишуваха, зупинний пункт Гірницький та автошлях територіального значення .
Населені пункти-сателіти До складу міста входять декілька селищ, які називають за номерами поштових скриньок: Золоте-1 (квартал «Сонячний», «Карбоніт») Золоте-2 («Завод») Золоте-3 («Стахановець») Золоте-4 («Родіна», раніше — Партизанське). Золоте-5 («Михайлівка»). Хутір Вільний.
Історія Засноване на початку XX століття. Поклади вугілля були виявлені у 1840 році. Почало бурхливо розвиватися з 1860-х років з відкриттям вуглевидобувної шахти в Слов'яносербському повіті Катеринославської губернії.
У 1896 році в Золотому споруджений Свято-Миколаївський храм.
У XIX столітті шахта «Золоте» була у власності французів і бельгійців.
Згодом відкрили ще 2 шахти: «Карбоніт» і «Первомайська», збудована центральна збагачувальна фабрика.
Пожвавлення життя міста наступило у 1960-1970-ті роки з активізацією в цьому районі стахановського руху.
З 1990-х років місто повільно вмирає.
Російсько-українська війна
7 жовтня 2014 року місто було виключено зі складу Первомайської міської ради і приєднано до Попаснянського району Луганської області.
12 травня 2015 року СБУ повідомила про затримання в Маріуполі міського голови м. Золоте, який у травні 2014 року організував у місті проведення псевдореферендуму й активно підтримував угруповання терористів.
На 2017 рік більша частина міста (за винятком селища Мар'ївка) перебувала, як і раніше, під контролем ЗСУ.
Російське повномасштабне вторгнення 21 червня 2022 року ЗСУ через загрозу оточення відійшли із Золотого.
Населення Національний склад за даними Всеукраїнського перепису населення такий: українці — 68,6 % населення міста, росіяни — 23,9 %, білоруси — 1,2 %. Населення мешканців (2001). 1939 1959 1968 1970 2001 2014 2015 2016 2019 13079 27592 27700 26000 17816 14261 14138 13957 13549
Національний склад Національний склад населення за даними перепису 2001 року: НаціональністьВідсотокукраїнці68,58 %росіяни23,87 %білоруси1,2 %татари0,6 %молдовани0,14 %поляки0,12 %інші/не вказали5,49 %
Мовний склад Рідна мова населення за даними перепису 2001 року: МоваЧисельність, осібДоляРосійська8 96950,34 %Українська7 82743,93 %Білоруська630,35 %Румунська50,03 %Ромська20,01 %Інші/Не вказали9505,34 %Разом17 816100 %
Відомі особистості Єремєєва Галина Олександрівна — заслужений працівник освіти України (2019) — Золотівська загальноосвітня школа І—III ступенів № 5.
Уродженець міста: Мазур Микола Вікторович ( 1982) — український правник.
Загинули в боях за місто Барщик Іван Васильович (1974—2022) — молодший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, загинув 23 березня 2022 року в ході повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Примітки
Посилання
Література Василь Пірко. Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с. Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8 М. А. Алфьоров. Урбанізаційні процеси в Україні у 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с. М. А. Алфьоров. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.