Акрукс

Акрукс (Альфа Південного Хреста, α Crucis) — це найяскравіша зоря сузір'я Південний Хрест, яка при сумарній видимій зоряній величині 0,77, є 12-ю за яскравістю зорею на нічному небі. Акрукс є найпівденнішою зорею першої величини, трохи південнішою, ніж Альфа Центавра.

Фізичні якості Акрукс — це зоряна система, розташована за 321 світловий рік від Землі. Візуально можна вирізнити лише два її компоненти — α1 та α2, розділені 4 мінутами. α1 має зоряну величину 1,40, α2 — величину 2,09, вони обидві є гарячими зорями спектрального класу B (майже клас O), з температурами поверхні близько 28 000 та 26 000 K відповідно. Їхні яскравості становлять 25 000 та 16 000 яскравості Сонця. α1 та α2 обертаються довкола центру мас з таким довгим періодом, що їхній рух ледве помітно. За мінімальної відстані 430 астрономічних одиниць, період може становити 1500 років або навіть довше.

α1 сама є спектроскопічною подвійною зорею з компонентами, маси яких оцінюються у 14 та 10 мас Сонця, що обертаються навколо центра мас за 76 днів на відстані приблизно в одну астрономічну одиницю. Маси α2 та яскравішого компонента з α1 дають змогу припустити, що вони колись вибухнуть надновими. Тьмяніший компонент α1 може пережити такий вибух і стати масивним білим карликом.

Ще один субгігант класу B4, Альфа Південного Хреста C або α-3 Cru, лежить за 90 мінут від потрійної системи Акрукса та повторює її рух у космосі, що може свідчити про його гравітаційний зв'язок з Акруксом, і тому його в цілому вважають фізично пов'язаним з Акруксом. Але також було висловлено припущення, що Альфа Південного Хреста C недостатньо яскрава для свого класу і тому, можливо, система є лише оптичною подвійною зорею.

Ріццуто з колегами у 2011 році визначили, що система Акрукса з ймовірністю 66 % є членом підгрупи Нижнього Центавра — Південного Хреста у . До того Акрукс не вважали членом цієї групи.

Етимологія Назва «Акрукс» — це «американізм» від повної назви у каталозі Баєра «Альфа Південного Хреста» (α Crucis), утворений у XIX сторіччі, але набув поширення лише в середині XX сторіччяMemoirs of the Rev. .

Оскільки Акрукс має схилення −63°, це найпівденніша зоря першої величини, він видимий лише південніше 27° пн. ш. Тому він ледве сходить у таких містах як Маямі, Флорида, чи Карачі, Пакистан (обидва на широті бл. 25° пн. ш.) та не видимий з України. Однак внаслідок кутової прецесії Землі зорю було видно стародавнім астрономам Індії, які назвали її «Трі-шанку», а також давнім грекам та римлянам, які вважали її частиною сузір'я ЦентавраRichard Hinckley Allen, Star Names: Their Lore and Meaning, Dover Books, 1963..

Китайська назва (, «Хрест»), стосувалась астеризму, що складався з α Південного Хреста, γ Південного Хреста, β Південного Хреста та δ Південного Хреста 中國星座神話, written by 陳久金. Published by 台灣書房出版有限公司, 2005, ISBN 978-986-7332-25-7., а сама α Південного Хреста була відома як  (, «друга зоря Хреста».) 香港太空館 — 研究資源 — 亮星中英對照表 , Hong Kong Space Museum. Accessed on line November 23, 2010..

Португальською мовою зоря відома як Estrela de Magalhães («Зоря Магеллана»).

Акрукс зображений на прапорах Австралії, Нової Зеландії, Самоа, та Папуа — Нової Гвінеї як одна з 5 зір Південного Хреста. Вона також наявна на прапорі Бразилії, разом із 26 іншими зорями, кожна з яких символізує штат. Акрукс символізує штат Сан-Паулу.

Значущі спостереження Другого жовтня 2008 року апарат «Кассіні — Гюйгенс» розділив три компоненти (A, B та C) зоряної системи, коли її затемнив диск СатурнаNASA/JPL/Space Science Institute. Multimedia — Images — Raw Images . Retrieved 2008-10-21Cassini «Kodak Moments» — Unmanned Spaceflight.com. Retrieved 2008-10-21.

Примітки

Посилання http://jumk.de/astronomie/big-stars/acrux.shtml http://www.daviddarling.info/encyclopedia/A/Acrux.html