Орабі-паша (; 1 квітня 1842 — 21 вересня 1911) — єгипетський націоналіст, військовий і державний діяч. Перший лідер в Єгипті, який піднявся з прошарку феллахів.
Життєпис
Походив з селянської родини з Нижнього Єгипту. Освіту здобував у військовій школі в Каїрі, дослужився до звання полковника.
1879 року брав участь у виступах єгипетських офіцерів проти іноземного контролю над Єгиптом та засилля турків у єгипетській армії. 1881 року очолив виступ Каїрського гарнізону, що проходив під гаслом «Єгипет для єгиптян», що призвів до відставки уряду хедива та створення національного кабінету, у якому Орабі-паша отримав пост військового міністра.
Після втечі Тауфіка 1882 року влада фактично перейшла до рук Орабі-паші. Влітку 1882 року він командував єгипетською армією в англо-єгипетській війні, 13 вересня його війська були розбиті у битві при Тель-ель-Кебірі, а 15 вересня Орабі-паша потрапив у полон до англійців. Був засуджений до страти, але вирок було замінено на довічне заслання на острів Цейлон.
1901 року був помилуваний та повернувся до Єгипту.
Визнання Орабі став засновником поширення політики на широкі маси. З часів Ґамаля Насера визнається як єгипетський герой у боротьбі за незалежність.
Див. також Битва біля Тель-ель-Кебір Джерела
Зеленев Е. И. Египет. Средние века. Новое время. СПб.: Видавництво Санкт-Петербурзького університету, 1999 Зеленев Е. И. Государственное управление, судебная система и армия в Египте и Сирии (XVI — начало XX в.). СПб.: Видавництво Санкт-Петербурзького університету, 2003 Кошелев В. С. Египет: от Ораби-паши до Саада Заглула. 1879–1924. М.: Інститут сходознавства, 1992