Луїс Антоніо Корреа да Коста (, 31 січня 1966, Кампу-Гранді), більш відомий як МюллерЦе прізвисько було взято футболістом в честь видатного німецького бомбардира Герда Мюллера () — бразильський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Виступав за ряд бразильських клубів, італійські «Торіно» та «Перуджу», японську «Касіву Рейсол», а також національну збірну Бразилії, у складі якої ставав чемпіоном світу. За кількістю голів за «Сан-Паулу» (158 м'ячів), займає 7-е місце в історії клубу.

Клубна кар'єра Народився 31 січня 1966 року в місті Кампу-Гранді. Вихованець футбольної школи клубу «Операріо».

У дорослому футболі дебютував 1984 року виступами за команду клубу «Сан-Паулу», в якій провів чотири сезони, взявши участь у 60 матчах чемпіонату. У складі «Сан-Паулу» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,42 голу за гру першості і виграв два чемпіонати штату Сан-Паулу і один чемпіонат Бразилії.

У 1988 році Мюллер перебрався в Італію, де став виступати за «Торіно». Незважаючи на те, що бразилець забивав у команді-аутсайдері в кожній третій грі, це не врятувало туринський клуб від «вильоту» в Серію Б, проте Мюллер допоміг клубу в наступному ж сезоні повернутись в елітний дивізіон, а в 1991 році виграти Кубок Мітропи, що було безсумнівним успіхом для клубу.

Відразу після цього Мюллер залишив Європу і повернувся в «Сан-Паулу», вигравши з командою ще два чемпіонати штату і одну першість Бразилії. Але найбільших успіхів клуб домігся на міжнародній арені, вигравши два кубка Лібертадорес і два міжконтинентальних кубка, у другому з яких гол Мюллера приніс перемогу «Сан-Паулу» в матчі з італійським «Міланом» 3:2, після чого Мюллер був визнаний найкращим гравцем матчу. Крім того клуб з Мюллером виграв по одному Суперкубку Лібертадорес і Рекопі Південної Америки у 1993 році.

У 1994 році Мюллер поїхав на заробітки до Японії, виступаючи за клуб «Касіва Рейсол». Повернувшись до Бразилії через рік, Мюллер перейшов в «Палмейрас», вигравши з командою свій останній титул чемпіона штату. В 1996 році «Палмейрас» встановив рекорд за кількістю голів в чемпіонаті, забивши 100 м'ячів, частина з яких припала на частку Мюллера.

1996 року Мюллер втретє у своїй кар'єрі повернувся в «Сан-Паулу», забивши 11 голів в 21 матчі чемпіонаті, після чого перейшов у італійську «Перуджу», за яку провів лише 6 матчів.

У 1997 році Мюллер став гравцем «Сантуса», де грав два роки, але ніяких титулів не домігся. Після цього, Мюллер перейшов в «Крузейро», вигравши з клубом чемпіонат штату Мінас-Жерайс, Рекопу Південної Америки та Кубок Сул-Мінас.

Згодом грав у «Корінтіанс», «Сан-Каетану», «Тупі» та «Португеза Деспортос», але вже не був основним гравцем команди.

Завершив професійну ігрову кар'єру у нижчоліговому клубі «Іпатінга» у 2004 році.

Виступи за збірні 1985 року залучався до складу молодіжної збірної Бразилії, разом з якою став молодіжним чемпіоном на турнірі в СРСР. Крім того Мюллер забив 3 голи і з шістьма іншими гравцями став найкращим бомбардиром турніру.

1986 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії. В тому ж році у складі збірної був учасником чемпіонату світу 1986 року у Мексиці, де бразильці вилетіли в чвертьфіналі, а наступного року був учасником розіграшу Кубка Америки 1987 року в Аргентині, де Бразилія виступила ще гірше, не вийшовши з групи.

У 1990 році гравець вдруге поїхав на чемпіонату світу в Італії, але незважаючи на два голи Мюллера на груповому етапі, його збірна вилетіла вже в 1/8 фіналу, поступившись принциповим суперникам — аргентинцям 0:1. На наступному великому турнірі для Мюллера, Кубку Америки 1993 року в Еквадорі, збірна Аргентини знову стала злим генієм бразильців. В чвертьфіналі гол Мюллера не дозволив суперникам визначити в основний час найсильнішого (1:1), але в серії пенальті точнішими були аргентинці.

Лише на наступному, останньому для себе турнірі, чемпіонаті світу 1994 року у США, Мюллер здобув зі збірною титул чемпіона світу, хоча у фінальному матчі на поле так і не вийшов.

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 13 років, провів у формі головної команди країни 56 матчів, забивши 12 голів.

Подальше життя Завершивши кар'єру гравця, Мюллер став телекоментатором, працюючи на телеканалі «TV Bandeirantes», в тому числі і на матчах чемпіонату світу 2006 року. А відразу після турніру, Мюллер обійняв посаду виконавчого директора клубу «Санту-Андре», підписавши контракт на 5 років.

Статистика

Клубна

|1984||rowspan="5"| «Сан-Паулу»||rowspan="5"|Серія А||0||0 |- |1985||15||4 |- |1986||30||11 |- |1987||15||10 |- |1988||0||0

|1988/89||rowspan="3"| «Торіно»||Серія А||31||11 |- |1989/90||Серія B||27||11 |- |1990/91||Серія А||7||2

|1991||rowspan="4"| «Сан-Паулу»||rowspan="4"|Серія А||7||3 |- |1992||17||5 |- |1993||12||3 |- |1994||5||2

|1994||rowspan="2"| «Касіва Рейсол»||Футбольна ліга||13||3 |- |1995||Джей-ліга||11||5

|1995|| «Палмейрас»||Серія А||20||8 |- |1996|| «Сан-Паулу»||Серія А||20||11

|1996/97|| «Перуджа»||Серія А||6||0

|1997|| «Сантус»||rowspan="7"|Серія А||27||10 |- |1998||rowspan="3"| «Крузейру»||22||5 |- |1999||16||2 |- |2000||2||0 |- |2000|| «Корінтіанс»||6||1 |- |2001||rowspan="2"| «Сан-Каетану»||15||4 |- |2002||0||0 |- |2003|| «Тупі»||Серія С||0||0 |- |2003|| «Португеза Деспортос»||Серія B||7||1 |- |2004|| «Іпатінга»||Серія С||0||0 236||80 71||24 24||8 331||112

Збірна

|1986||12||1 |- |1987||10||2 |- |1988||3||1 |- |1989||3||0 |- |1990||7||3 |- |1991||1||1 |- |1992||2||0 |- |1993||12||4 |- |1994||4||0 |- |1995||0||0 |- |1996||0||0 |- |1997||1||0 |- |1998||1||0 |- !Всього||56||12

Титули і досягнення

Збірна Чемпіон світу (1): Бразилія: 1994 Чемпіон світу U-20 (1): Бразилія (U-20): 1985 Володар кубка Роуза (1): Бразилія: 1987

Міжнародні Володар Кубка Лібертадорес (2): «Сан-Паулу»: 1992, 1993 Володар Міжконтинентального кубка (2): «Сан-Паулу»: 1992, 1993 Переможець Рекопи Південної Америки (2): «Сан-Паулу»: 1993 «Крузейру»: 1998 Володар суперкубка Лібертадорес (1): «Сан-Паулу»: 1993 Володар Кубка Мітропи (1): «Торіно»: 1991

Національні Чемпіон Бразилії: (2): «Сан-Паулу»: 1986, 1991, Володар Кубка Бразилії (1): «Крузейру»: 2000 Чемпіон штату Сан-Паулу (5): «Сан-Паулу»: 1985, 1987, 1991, 1992 «Палмейрас»: 1996 Чемпіон штату Мінас-Жерайс: (1): «Крузейру»: 1998 Володар кубка Сул-Мінас: (1): «Крузейру»: 2001

Особисті Найкращий бомбардир чемпіонату Бразилії: 1987 Найкращий гравець Міжконтинентального кубка: 1992 Володар Срібного м'яча Бразилії: 1997

Примітки

Посилання