Свидова́ — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Товстенська селищна громада. Адміністративний центр колишньої сільради, якій було підпорядковане с. Антонів. До Свидови приєднано хутір Вертепи.
Розташування Розташоване на берегах р. Тупа (права притока Серету, басейн Дністра), за 2 км від центру громади та від найближчої залізничної станції Товсте. Через село пролягли автошлях Луцьк–Тернопіль–Чернівці, залізниця Тернопіль — Заліщики.
Місцевості Вертепи — хутір, розташований за 0,6 км від села. У 1952 р. на хуторі — 5 дворів, 24 жителі.
Історія Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської, голіградської і давньоруської культур. За переказами, на полі були козацька й турецька могили.
Згадується 28 лютого 1452 року в книгах галицького судуAkta grodzkie i ziemskie, T.12, s.218, № 2528 .
Перша писемна згадка — 1457.
1785 — в селі проживали 855 осіб.
За статистикою, у Свидовій у 1900 р. 1281 житель, 1910—1816, 1921—1653, 1931—1827 жителів; у 1921—327, 1931—413 дворів. За Австро-Угорщини діяла 2-класна школа з українською мовою навчання, за Польщі — 4-класна утраквістична (двомовна).
1934—1939 — село було адміністративним центром однойменної гміни Свидова.
Під час Першої світової війни до Леґіону УСС зголосилися мешканці села Іван Васильківський і Василь Ковцун.
За Польщі тут поселилися колоністи.
Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії:
Микола Бабйон (нар. 1901), Іван Балан (нар. 1904), Володимир Беленчук (нар. 1913), Яків Бицюк (нар. 1912), Петро Бойчук (нар. 1906), Володимир Вишньовський (нар. 1912), Андрій Герич (нар. 1907), Іван Васильович Гой (нар. 1923), Іван Григорович Гой (нар. 1924), Максим Довгий (нар. 1919), Петро Дубрівний (нар. 1908), Микола Зелений (нар. 1923), Іван Кальмук (нар. 1913), Іван Кардинал (нар. 1905). </div>
В УПА воювали Степан Бурштинський, Василь Вівсяний, Павло Вівсяний, Петро Вівсяні, Іван Майданик, Іван Олійник, Олекса Олійники, Василь Пастушак, Марія Семенчук, Василь Свистун, Володимир Трач, Героній Трач, Володимир Щиголь й інші.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Товстенської селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Заліщицького району, увійшло до складу новоутвореного Чортківського району.
17 грудня 2020 року Свидова належить до Товстенської селищної громади.Постанова Товстенської ТВК Чортківського району Тернопільської області № 85 від 5 грудня 2020 року
Релігія церква Перенесення мощей святого Миколая (УГКЦ; мурована; 1843);
У селі є три каплички Божої Матері.
Пам'ятники
У 1992 році насипано символічні могили УСС, та воякам УПА (1994);
Споруджено: пам'ятник Тарасу Шевченку (1960), воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1971., скульптор Р. Вольфер); відновлено козацьку могилу (1990); встановлено пам'ятні хрести: на захист від чуми (XVIII ст.), на честь скасування панщини, боротьби за тверезість (1876), 1000-ліття хрещення Руси-України (1988); також відновлено інших шість хрестів.
Населення Чисельність населення, чол. 1900 1910 1921 1931 2014 2018 1281 1816 1653 1827 1047 1048
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська117999.33%російська70.59%білоруська10.08%Усього1187100%
Соціальна сфера, господарство У селі були глиниська й поклади піску; функціонував фільварок ґрафа Лянцкоронського з двома млинами і ґуральнею.
У селі Свидова на Чортківщині було розміщено фільварок , який входив до спадкової власності о. Івана Запуцького.
Упродовж 1908—1910 роках побудовано Народний дім, у якому містилася читальня «Просвіти», функціонували театральний і хоровий гуртки.
Діяли філії товариств «Просвіта», «Січ», «Луг», «Сокіл», «Рідна школа», «Союз Українок», «Відродження» та інших; споживча кооператива, дві корчми.
Нині працюють школа, Будинок культури, бібліотека, ФАП, музей воїна-«афґанця» О. Дмитрієва, дитячий садочок, відділення зв'язку, ПАП «Фортуна», ААГ ім. М. Грушевського, фермерське господарство «Діоніс К», кооператив «Маяк», ПП «Вакс», торгові заклади
Відомі люди Народилися Василь Ґіґейчук (1882—1959) — релігійний і громадський діяч у Канаді Павло Ґіґейчук (?—?) — педагог і громадський діяч Мар'ян Двикалюк — майстер по дереву, різьбяр Олександр Дмитрієв (1963—1984) — учасник війни в Афганістані Микола Левчук (1896—1989) — видавець, цирковий артист, скульптор Яків Майданик (псевд. — Штіф Табачнюк; 1891—1984) — письменник, художник, редактор, видавець, педагог у Канаді Михайло Мельник (нар. 1949) — господарник Ігор Онищук (нар. 1947) — художник Василь Тарасюк (1884—1963) — громадський діяч Іван Кікис (нар. 1951) — педагог.
Примітки
Література
Посилання